ГРУПА № 11. ВІВТОРОК  01 лютого 2022 року.

Урок за розкладом № 1.

Предмет: Технологія штукатурних робіт

Тема уроку:"Призначення, види та затирання штукатурки"

.Першепитання: прийоми колового затирання

Друге питання: послідовність виконання затирання врозгін

Питання самоконтролю

1.  Прийоми колового затирання

Затирання виконують колоподібними рухами і врозгін. Затирання врозгін більш чисте. Його найчастіше виконують при високоякісній штукатурці.

Затирання колоподібними рухами виконують наступним чином:

-       однією рукою беруть терку і притискають полотно до поверхні штукатурки;

-       роблять кругові рухи проти годинникової стрілки;

-       горбки і нерівності зрізують ребрами терки.

Розчин, переміщуваний по поверхні, заповнює окремі западини і розтирає накривку. Натискати на терку слід з різною силою: там, де поверхня має опуклість – сильніше, а де угнутість – слабше. У процесі затирання на ребра полотна терки набирається зрізаний розчин, який періодично треба зчищати і використовувати для підмазки протертих місць і раковин. Розчин для накривки додатково проціджують крізь сито з отворами 1,5х1,5мм. 

З плином часу накривка всихає і насилу затирається. Щоб зробити її м’якшою, затираючи поверхню штукатурки, слід періодично змочувати її водою за допомогою щітки.

2. Послідовність виконання затирання врозгін

При затиранні штукатурки колоподібними рухами на її поверхні залишаються злегка помітні колоподібні сліди без раковин і напливів розчину. Тому при високоякісних обробках, затирання колоподібними рухами доповнюють затиранням врозгін.

Затирання врозгін виконують так:

-       терку, добре очищену від розчину щільно притискують до поверхні;

-       починають виконувати нею прямолінійні рухи – змахи.

Таким чином усувають всі сліди від затирання колоподібними рухами. Затирання врозгін найкраще виконувати слідом за затиранням колоподібними рухами.

Затерши невелику поверхню (0,5-1м²) колоподібними рухами, її тут же слід затерти врозгін. Якщо поверхня штукатурки, затерта колоподібними рухами висохла, то її змочують водою, а потім затирають врозгін. Після затирання врозгін на поверхні штукатурки не повинно бути подряпин, раковин, протертих місць, виїмок, горбів і інших дефектів. При затиранні врозгін стін висотою до 4-х метрів на них повинен біти тільки один стик, для чого затирання ведуть за два заходи: один зверху від стелі до підмостків, інший від підмостків до підлоги. Чим чистіше затерта поверхня штукатурки, тим вона менш вимагає виправлень під час виконання малярних робіт. Найбільша чистота затертої штукатурки досягається, коли роботу виконують спочатку дерев’яною теркою, а потім теркою, яку щільно оббито повстю або фетром. В даний час для затирання застосовують різні затирочні машини. Затирання штукатурки врозгін виконують як самостійний вид затирання на укосах і в кутках 

 

 

Домашнє  завдання:

« Опрацювати матеріал,   конспект уроку очікую в приват"..

ГРУПА № 11. ВІВТОРОК 01 лютого 2022 року.

Урок за розкладом № 2.

Предмет: Технологія штукатурних робіт

Тема уроку:"Загладжування штукатурки гладилками."

На цьому уроці ми розглядаємо питання:

Перше питання: прийоми загладжування розчину на стінах

Друге питання: прийоми загладжування розчину на стелі

Третє питання: вимоги до якості розчину для накривки

Питання самоконтролю

1.       Прийоми загладжування розчину на стінах

Завершальним процесом обробки штукатурки є накривка і затирання. Замість затирання штукатурку часто загладжують. 

Загладжування виконують гладилками. Нанесений накривний шар розрівнюють і давши йому небагато часу, щоб схопитися, приступають до загладжування. Гладилку ведуть у горизонтальному або вертикальному напрямках.

Натиск на інструмент має бути однаковим. Недопустимі виступаючі смужки розчину з під ребра гладилки, пропущені ділянки, яких не торкнувся інструмент.

За 15-20 хв. до нанесення накривки грунт слід змочити водою. З зволоженим ґрунтом накривка зчіплюється міцніше, завдяки чому досягається утворення монолітної штукатурної корки. Розчин наносять на поверхню стін і стель тонкими шарами і ретельно розрівнюють пів терками. Чим чистіше і ретельніше розрівняний розчин, тим легше буде його затирати. Процес загладжування накривки гладилками мало відрізняється від роботи звичайним півтерком. Загладжують двома способами. У першому випадку нанесену накривку спочатку розрівнюють звичайним півтерком, а потім загладжують гладилкою у двох напрямках. На стінах накривку рекомендується спочатку загладжувати у вертикальному напрямку, а потім в горизонтальному. У другому випадку одночасно намазують і розрівнюють накривочний розчин, а потім загладжують його.

2.       Прийоми загладжування розчину на стелі

На стелях накривку загладжують спочатку поперек променів світла, що йдуть з вікон, а потім по їх напрямку. Чистота поверхні при цьому залежить від майстерності робітника.

Послідовність технологічних операцій при загладжуванні штукатурки гладилками на стелі:

1.       розчин накладають на сталеву гладилку;

2.       прижимають гладилку до стелі під кутом 10°-15°;

3.       проводять гладилку спочатку впоперек променів світла з вікон;

4.       витримують інтервал приблизно 20-30хв.;

5.       проводять гладилку рухами на себе за напрямком світла.

Силу натиску на гладилку треба регулювати так, щоб на накривці не залишилося слідів (смуг розчину). Потрібно намагатися, щоб на поверхні не було раковин, вибоїн, подряпин, пропусків.

 При загладжуванні поверхонь оббитих гумою, поверхні отримують вид дрібно піщаних фактур; такі поверхні підходять для обробки клейовими фарбами.

При загладжуванні металевими гладилками поверхні стають ніби залізними. Вони придатні для фарбування олійними фарбами.

3. Вимоги до якості розчину для накривки

Чистота оброблювальної поверхні багато в чому залежить від якості приготовленого розчину для накривки. Добре приготовлений на дрібному піску нормальної жирності розчин легко, швидко і чисто затирається або загладжується, завдяки чому підвищується продуктивність праці штукатурів. Для приготування накривного розчину слід використовувати дрібнозернистий пісок. Крупнозернистий пісок малопридатний, оскільки він дає грубу шорстку фактуру. Накривку виконують розчином іншого складу, що грунт штукатурки. Рухомість розчину для накривки становить 10-12см за стандартним конусом. Додавати гіпс у вапняний розчин для накривки не рекомендується, тому що при затиранні він швидко відмолоджується і міцність накривного шару знижується. Жирні розчини дають більш грубу поверхню, з великою кількістю не затертих смуг. Ці розчини більш придатні для загладжування. Пісні ж розчини не достатньо міцні і погано затираються.

Домашнє завдання: Опрацювати матеріал, законспектувати дати відповіді на контрольні запитання. Конспект уроку та відповіді очікую в приват.