Вівторок 22.09.2020 року. Група № 41

Урок за розкладом №2

Предмет: " Технологія тукатурних робіт"

Тема : Виконання гіпсових  поллімермінеральних штукатурок «Ротбанд», «Гольдбанд» фірми Кнауф.

 №Найменування операцій Матеріал Пристосування Інструмент Інструкційні вказівки для виконання робіт 1 . Підготовка поверхні Столики Молоток, зубило,правило. Перевіка нерівностей поверхні, зрубування напливів розчину, сколювання виступів. 2 . Грунтування поверхні. Грунтовка Тіфенгрунд Бетоконтакт Столики Валик, щіткамакловиця. Грунтування поверхні ґрунтовкою в один шар, дати час для висихання 2-4 години. 3 . Влаштування маяків Гіпсова суміш, металеві маяки Столики Шпатель, правило з рівнем. Маяки влаштовують на гіпсовому розчині через 1,2 - 1,8м перевіряючи вертикальність кожного правилом з рівнем, а також в кожному напрямку прикладаючи правило горизонтально та за діагоналлю. 4 . Приготування розчину Суха суміш Ротбанд, Гольдбанд. Резиновий килим. Електродріль з вінчиком, терези, мірна ємність. Дозування матеріалу, перемішування суміші до однорідної маси, витримати розчин 5 хвилин і знову перемішати.На 30кг. суміші-20л. води. 5 . Нанесення штукатурки Штукатурна суміш Ротбанд, Гольдбанд. Відро, Столики. Кельма для гіпсу, сталева гладилка Накидаємо розчин штукатурною лопаткою, та за необхідністю намазуємо гладилками або шпателем товщиною 5-20мм. 6 . Розрівнювання розчину. Штукатурна суміш Відро, столики. Правило h-профіль Трапецієподібне правило. Спочатку розрівнюємо розчин по маяках профільним правилом (hпрофіль), а потім підрівнюємо трапецієподібним правилом. 7 Затирання та загладжування поверхні. Столики Пластикова терка з губкою,гладилка,шпа тель. Круговими рухами пластикової терки з губкою,змочуючи її у воді,затираємо поверхню стіни. Гладилкою із нержавіючої сталі або шпателем загладжуємо поверхню до глянцевого вигляду. 8 Перевірка якості Столики Правило з рівнем. Правилом перевіряємо наявність просвітів на поверхні стіни її вертикальність відповідно до вимог високоякісної штукатурки. Додаток №3. Інформаційна картка про гіпсові полімермінеральні штукатурки.

 Гіпсові полімермінеральні штукатурки залежно від типу і кількості введеного вапна або піску поділяються на гіпсопіщані, гіпсовапняні та вапняно-гіпсові. Основні позитивні властивості гіпсових полімермінеральних штукатурок: Високі міцність і твердість. Час тужавлення можна регулювати у широкому діапазоні завдяки змішуванню сортів гіпсу з допоміжними домішками, тому з ними зручно працювати. Вони наносяться швидко і економічно (від 5 до 20 мм за один накид), кваліфікований робітник за зміну обштукатурює поверхню площею близько 20 м2 .Низька теплопровідність гіпсу запобігає втратам теплоти; гіпсові штукатурки утворюють у приміщенні оптимальний мікроклімат, оскільки гіпс поглинає із повітря вологу при її надлишку і віддає у разі недостачі. Штукатурки, виготовлені на основі гіпсової суміші, гігієнічні й нешкідливі для здоров'я. Вони не мають запаху, не спричинюють алергічних реакцій, а за значенням рН і пародифузійного опору ідентичні шкірі людини.Гіпсові суміші пожежобезпечні; у разі виникнення пожежі вода звільняється із кристалічної ґратки гіпсу, що сприяє гасінню. При подальшому підвищенні температури утримується водяна пара, яка утворює завісу для запобігання розповсюдженню вогню. Вогнестійкість гіпсових штукатурок відповідає вогнестійкості нормального бетону. Гіпсові суміші універсальні, їх можна використовувати в будинках будь-яких типів, для всіх внутрішніх стін і стель, у тому числі в кухнях і ваннах. Вони дають напрочуд гладеньку поверхню і можуть бути доброю основою для фарбування, наклеювання шпалер і укладання плитки. Гіпсові полімермінеральні штукатурки хімічно стійкі, мають широку сферу застосування і невисоку вартість. Недоліки гіпсових полімермінеральних штукатурок. Основним недоліком таких штукатурок є низька водостійкість, зумовлена відносно високою розчинністю гіпсу (приблизно 2,5 г на 1 л води). Навіть незначне підвищення вологості гіпсових виробів призводить до вагомої втрати міцності. За тривалого впливу підвищеної вологості через відносно велику розчинність і наступну рекристалізацію відбувається руйнування гіпсу, тому гіпсові штукатурки не застосовують для зовнішніх робіт.Водночас гіпсова продукція несумісна з гідравлічними в'яжучими. Отже, не допускається застосування цементних розчинів без відповідних домішок по гіпсових основах через можливе їх руйнування 

 Домашнє завдання. Законспектувати та вивчити. Скласти таблицю перелік Інструментів та пристроїв для виконання полімермінеральних штукатурок.

Вівторок 22.09.2020 року. Група № 41.

Урок за розкладом № 3.

Предмет: " Технологія штукатурних робіт"

 Тема уроку: " Виконання акрилових, силікатних, та інших видів сучасних полімермвнеральних штукатурок."

 1. Характеристика матеріалів для виконання декоративних штукатурок.  Для виконання декоративних та декоративних кольорових штукатурок з опорядження поверхонь в сучасних умовах будівництва використовуються матеріали різних виробників, таких як:  «Хенкель-Баутехнік» торгова марка Церезит;  «Тріора»;  «БудМайстер»;  «Кнауф»;  «Smile» та інші. Декоративні штукатурки виконують із застосуванням сухих полімерцементних штукатурних сумішей та готових до використання акрилових, силіконових та силікатних штукатурок. В навчальному відеоролику використано структурну декоративну штукатурку фірми «Смайл» SD-55 (короїд), яка використовується для зовнішнього та внутрішнього опорядження будівель по бетонним, обштукатуреним, цементним, вапняно-цементним, гіпсовим, гіпсокартоновим поверхням та в системах теплоізоляції фасадів. 2. Інструменти, необхідні для виконання декоративних структурних штукатурок. Для опорядження поверхонь декоративною структурною штукатуркою потрібні такі інструменти:  щітка макловиця;  малярна плоска щітка;  хутряні валики (3 шт.);  ємкості для ґрунтовки та фарби-грунту (3 шт.);  сталева гладилка із нержавіючої сталі;  набір шпателів із нержавіючої сталі;  пластикова терка;  низько обертова дриль з насадками;  відра пластикові для приготування штукатурних сумішей та миття інструментів (5 шт.);  терези або кантер для зважування сухих штукатурних сумішей;  мірна ємність для дозування води. 3. Підготовчі роботи та оцінка стану поверхонь, які підлягають декоративному оздобленню. Перед тим, як приступити до опорядження поверхонь декоративними структурними штукатурками з використанням сухих полімерцементних штукатурних сумішей та готових до використання штукатурок (акрилових, силікатних, силіконових), опоряджувальник вивчає й оцінює стан поверхні, яка підлягає декоративному опорядженню. Звертає увагу на міцність і вологість поверхні, відсутність чи наявність сколів, пагорбів, тріщин, перевіряє горизонтальність, вертикальність та рівність поверхонь за допомогою контроль-вимірювальних інструментів, а саме:  рейки правила;  рейки правила з рівнем;  будівельного, водяного та лазерних рівнів. У разі виявлення дефектів усуває їх шляхом використання ремонтних штукатурних або шпаклювальних сумішей відповідного виробника будівельних матеріалів, на основі яких виконують декоративну штукатурку. 4. Технологія виконання робіт. 4.1. Ґрунтування поверхні. У ванночку наливаємо необхідну кількість ґрунтовки SG-7 фірми «Смайл», яка призначена для зміцнення та прописування неміцних поглинаючих воду основ і крихких мінеральних поверхонь, таких як штукатурка, цегла, шлакоблок, гіпсова та гіпсокртонна основа. Також ґрунтовка придає збільшення адгезії до основ штукатурних матеріалів фірми Смайл. Ґрунтовку наносять на поверхню за допомогою хутряного валика, щітки макловиці або плоскої малярної щітки. Слід пам’ятати, що роботи по ґрунтуванню поверхонь проводять за температури не нижче +5ºС. Наступні роботи проводить через 2-4 години в залежності від умов висихання ґрунтовки та терміну висихання, вказаного в технологічних характеристиках виробника. Після виконання ґрунтування поверхні необхідно витримати технологічну перерву 4 години. 4.2. Нанесення фарби-грунту. Фарба-грунт представляє собою пастоподібну масу білого кольору з дрібною структуро, що полегшує нанесення декоративних структурних штукатурок. Вона призначена для підготовки поверхонь і може застосовуватися як зовнішнього, так і внутрішнього опорядження будівель. Фарба-грунт відмінно кольорується фарбами-колорами, наприклад, SС-31 фірми «Смайл». Для більш ефективного естетичного вигляду, виконаного декоративної штукатурки, фарбу-грунт затоновують в колір, близький до кольору майбутньої декоративної штукатурки. Фарбу-грунт рівномірно наносять на поверхню за допомогою хутряного валика або щітки-макловиці. Роботи проводять за температури не нижче +5ºС. Наступні роботи можна розпочинати лише через 6 годин. 4.3. Приготування декоративного розчину. Декоративна структурна штукатурка фірми «Смайл» SD-55 на основі силіконових смол, готова до використання, має білий колір, вона легко фарбується у різні кольори. Перед використання декоративного штукатурного розчину, він ретельно перемішується, а потім до нього додається відповідний колір, згідно проекту по опорядженню фасадів або інтер’єру будівлі. На відміну від готових до використання штукатурних сумішей – сухі полімерцементні штукатурні суміші готують шляхом змішування сухої суміші з водою у відповідній пропорції, вказаної виробником. Для цього у пластикову ємність наливають відповідний об’єм води і насипають необхідну масу сухої суміші, яку ретельно перемішують за допомогою електроміксера або дриля з насадкою. Розчинові суміш витримують 5-10 хв. Для «дозрівання» і знову перемішують. Утворена маса після ретельного змішування готова до нанесення. 4.4. Нанесення декоративного штукатурного розчину. Перед нанесенням декоративного штукатурного розчину за великих об’ємів робіт, як на фасадах так і всередині будівель поверхня стін розбивається на ділянки, які розділяють за допомогою малярної самоклеючої стрічки. Так як в процесі роботи трапляються перерви, стрічку наклеюють в місцях, де планується закінчення роботи. Наносять розчинові суміш декоративної структурної штукатурки на поверхню стін за допомогою напівтерка або шпателя із нержавіючої сталі рухами знизу вгору. Товщина нанесення штукатурного розчину має бути в межах півтори товщини зерна штукатурки. Розрівнювати штукатурну суміш можна сталевим напівтерком або шпателем криволінійними рухами знизу вгору або зліва направо та навпаки справа наліво. 4.5. Формування товщини шару декоративного покриття. Формування товщини шару декоративного покриття є наступним і дуже важливим етапом опорядження поверхонь. Після нанесення декоративної штукатурної суміші приступають до формування товщини шару декоративного покриття, яке повинно відповідати розміру зерна наповнювача штукатурки. Для формування товщини опоряджувального шару використовується напівтерок із нержавіючої сталі, який при роботі слід тримати під кутом 50º-60º від поверхні стіни. Саме це дає змогу знімати зайву розчинові суміш до появи численних зривів. Для затирання поверхні та створення фактури надається час для підсихання поверхні 20-30 хвилин. 4.6. Затирання шару декоративної штукатурки. Затирання шару декоративного покриття та створення фактури є заключним етапом виконання декоративної штукатурки. В момент початку тужавлення розчинової суміші, коли покриття підсохло і перестає прилипати до інструменту, розпочинаємо створювати фактуру. Для цього за допомогою пластикової терки робимо горизонтальні або вертикальні, або перехресні чи колові затирання, при цьому отримуємо необхідні заглиблення фактури «Короїд». Якість виконаних робіт перевіряють візуальним оглядом, при цьому слід звертати увагу на наявність не затертих і не оброблених ділянок, адже при декоративному опорядженні поверхонь наявність не оздоблених ділянок не допускається. Слід зауважити, що за сучасними технологіями декоративний шар штукатурки наноситься на раніше підготовлені рівні поверхні, які повинні відповідати вимогам якості поліпшеної та високоякісної штукатурки.

Домашнє завдання: законспектувати та вивчити. Підручник Т.Є. Остапенко ст.260-267.

ВІвторок 22.09.2020р. Група №41.

Урок за розкладом №7.

Предмет: Технологія штукатурних робіт"

Тема уроку: "Організація робочого місця при опорпядженні поверхонь розчинами на основі сучасних  полімерних штукатурок"

Коли йде мова про оздоблення фасаду будівлі, перше, що спадає на думку – декоративна штукатурка. Чому саме вона користується такою популярністю? Розкладемо все по поличкам.

По-перше, даний матеріал відрізняється паропроникністю (здатен «дихати»). Це означає, що волога, яка міститься в стіні може виходити на поверхню, що зводить до мінімуму появу грибку, цвілі та утворення «мокрої» стіни. Фасадна штукатурка є стійкою до дії атмосферних впливів, таких як дощ, сніг, град, а також витримує різкі перепади температур (як от у період осінь-зима, коли температура може різко знизитись з +5 до - 10 °C). Це довговічне декоративне покриття, яке при правильній технології укладання та при належному захисті прослужить довгі роки.

Види декоративних штукатурок для фасаду

Штукатурки поділяються на мінеральні (на основі цементу і мінеральних наповнювачів) та полімерні (на основі синтетичних матеріалів). Мінеральні штукатурки – являють собою сухі будівельні суміші, які в строгих пропорціях змішуються з водою і наносяться на зовнішні стіни будівлі у вигляді тонкошарового покриття. Дане покриття потребує подальшого фарбування (акриловими, силікатними, силіконовими та іншими фарбами). Такі штукатурки є паропроникними, морозостійкими та стійкими до атмосферних впливів. Полімерні штукатурки – готові до використання суміші на основі синтетичних речовин з модифікуючими добавками. Вони характеризуються біостійкістю (їм не страшні грибок і шкідники) та еластичністю (тріщиностійкі).

Полімерні штукатурки можуть бути на акриловій, силіконовій та силікатній основах.

• Акрилова декоративна штукатурка може наноситись на бетонні, цементно-піщані, цементно-вапняні, гіпсові та інші мінеральні поверхні. Вона еластична та стійка до деформацій, гідрофобна (не поглинає воду) та морозостійка.
• Силікатна штукатурка для фасадів виготовляється на основі рідкого скла. Відрізняється своєю паропроникністю та біостійкістю. Має низьке водопоглинання та відмінну кольоростійкість (не вигоряє від дії сонячних променів). Наноситься на поверхню з бетону, цегли, оштукатурену цементно-піщану і цементно-вапняну основу.
• Силіконова штукатурка легко наноситься на поверхню, стійка до атмосферних опадів, забруднення і деформацій. Підходить для створення декоративних покриттів на стінах фасадів, які піддаються високому експлуатаційному навантаженню. Підходить для мінеральних поверхонь.

За видом фактури, яку утворюють на поверхні, штукатурки поділяють на:

- Структурні – можливе створення різноманітних фактур спеціальним інструментом (можна відтворити імітацію дерева, утворити будь-який візерунок).

- Короїд – назва пов’язана зі схожістю даного покриття зі слідами деревного жука-короїда. Чим більший розмір зерен у складі суміші, тим більш яскраво буде виражений малюнок. Такий вид штукатурок простий у процесі нанесення і дозволяє приховати незначні нерівності та дефекти основи.

- Баранець – фактуру створює крихта із мармуру чи кварц. Рельєфність покриття визначає розмір зерен: чим він більший, тим більш випуклий та чіткий малюнок утвориться.

- Камінцеві штукатурки (мозаїчні) – мають зернисту текстуру, явлють собою суміш синтетичного в’яжучого матеріалу та крихти з мармуру, граніту чи штучного каменю. Це готові до використання суміші, які не потребують колерування.

Технологія нанесення штукатурки

Перед нанесенням штукатурки варто підготувати поверхню. Ваша основа повинна бути міцною, сухою та очищеною від пилу та масляних плям. Це забезпечить краще зчеплення шарів (основи, грунту та штукатурки) між собою. На поверхні основи не має бути бруду, грибку та плісняви. Неміцні, хиткі ділянки основи варто видалити. Після підготовки поверхню грунтують (час висихання визначається виробником) і, слідуючи інструкціям виробника, наносять декоративну штукатурку. Найбільш оптимальними умовами для нанесення декоративної штукатурки є відносна вологість повітря до 70% і температура навколишнього середовища +20±2 °С.

Інструмент для нанесення декоративної штукатурки – валик, терка, шпатель, трафарет, обирається залежно від задачі, яку потрібно виконати. Формування фактури розпочинають одразу після нанесення штукатурки (не пізніше ніж через 10 хвилин за нормальних умов). Малюнок «короїд» формується плавним горизонтальним чи вертикальним рухом пластикової терки. Рівні та спокійні рухи дозволять отримати однакову фактуру по всій площині.

Камінцеву штукатурку наносять безперервними мазками. Товщину шару визначає розмір фракції зерна. Малюнок «баранець» утворюють круговими рухами терки. Якщо ви хочете імітувати будь-яку фактуру (дерева чи цегли, наприклад) вам знадобиться структурна штукатурка і відповідний трафарет. Спеціальний структурний валик допоможе утворити будь-який потрібний візерунок.

Роботи з нанесення декоративної фасадної штукатурки на одній площині варто здійснювати безперервно – від кута до кута будівлі або в межах декоративного елементу, на який наноситься покриття.

Переваги штукатурок

• Багата кольорова гама, що дозволить надати зовнішнім стінам будівлі будь-який колір.
• Можливість створення різноманітних фактур («короїд», «баранець» та інші).
• Бюджетний варіант, порівняно з використанням в якості облицювання фасаду керамічної та клінкерної цегли і плитки.

Для того, щоб отримати гарний результат, намагайтеся використовувати штукатурку, фарбу та ґрунт одного виробника. Це забезпечить краще зчеплення шарів між собою і фінішне покриття служитиме довше.

Домашнє законспектувати, вивчити. Матеріали скинути мені на Viber/