Четвер 15.10. 2020 року Група № 11.

Урок за розкладом  № 2.

Предмет "Технологія штукатурних робіт"

Тема уроку : "Нормативно технологічна документація та 

нормування праці  в будівництві"

Нормативна і проектно-технологічна документація в будівництві

Будь-яка операція чи процес будівельного виробництва регламентується дер­­жавними будівельними нормами і стандартами. Порушення норм і стандартів призводить до ускладнень, зниження якості виконуваних робіт та будівельної продукції, виникнення аварійних ситуацій та нещасних випадків.

Основними завданнями стандартизації та нормування в будівництві є:

— проведення єдиної технічної політики;

— забезпечення надійності та безпеки об'єктів будівництва;

— встановлення вимог, що забезпечують здорові і безпечні умови праці та побуту в населених пунктах, будівлях, спорудах, підприємствах, які проек­туються;

— забезпечення належного науково-технічного рівня та якості будів­ництва на основі впровадження досягнень науки, техніки і передового досвіду в практику проектування і будівництва, виробництва будівельних конструкцій, виробів та матеріалів;

— раціональне використання земель, природних ресурсів та охорона навколишнього середовища;

— скорочення інвестиційного циклу та підвищення ефективності капі­таль­них вкладень;

— економія матеріальних, енергетичних і трудових ресурсів;

— удосконалення організації проектування та інженерних відшукувань, кошторисної справи будівництва і виробництва будівельних конструкції, виробів та матеріалів.

Нормативні документи (НД) в галузі будівництва поділяються на такі види:

— державні стандарти — ДСТ;

— державні будівельні норми — ДБН;

— відомчі будівельні норми — ВБН;

— регіональні будівельні норми — РБН;

— технічні умови — ТУ.

ДСТ України встановлюють организаційно-методичні та загально-технічні вимоги до об'єктів будівництва і промислової продукції будівель­ного призначення, вони забезпечують їх розробку, виробництво (виготов­лен­ня) та експлуатацію (використання).

ДБН України розробляються на продукцію, процеси та послуги в га­лузі містобудування (вишукування, проектування, територіальна діяль­ність, зведен­ня, реконструкція і реставрація об'єктів будівництва, плануван­ня і забудова населених пунктів і територій), а також у галузі організації, технології, управ­ління і економіки будівництва.

ВБН України розробляються при відсутності ДБН або при необхід­нос­ті встановлення вимог, що перевищують (доповнюють) вимоги ДБН, з ура­хуванням специфіки діяльності організацій та підприємств цього відомст­ва.

РБН України містять регіональні правила забудови населених пунктів і територій.

ТУ встановлюють вимоги до конкретних видів промислової продукції буді­вельного призначення, її виготовлення, упакування, маркування, прий­мання, контролю та випробувань, транспортування та зберігання.

З метою спрощення користування, а також для забезпечення обліково-реєістраційної єдності нормативна документація шифрується. Структура шифру­ включає буквені (Х) і цифрові (У) елементи позначення, які розподіляються знаками «крапка» і «тире» відповідно до схеми:

Класифікація нормативних документів України в галузі будівництва

Крім основних норм і правил, будівельники ще користуються міждер­жав­ними будівельними нормами (СНіП), стандартами (ГОСТ) та техніч­ними умо­вами (ТУ) колишнього СРСР.

Усі зазначені документи необхідні для виконання будівельних процесів, але недостатні для їх правильної організації і організації будівельного май­данчика під час створення будівельної продукції.

Організаційні документи, які регламентують вказані процеси, називають тех­нологічними. Їх розробляють відповідно до ДБН А.3.1-5-96 «Ор­га­­нізація буді­вельного виробництва». Ці документи містять загальні вимоги до організації будівельного виробництва. Головним завданням технологічної документації є впровадження комплексу заходів, які забезпе­чують високу продуктивність праці при найменших затратах ручної праці, підвищують комплексну механі­зацію, зменшують затрати ресурсів, скорочу­ють терміни будівництва, сприяють впровадженню сучасних технологій будівництва.

Зведення будь-якого об'єкта розпочинають тільки після розробки організа­ційних, технічних, технологічних та економічних рішень, які мають бути відображені в проектно-технологічній документації (ПТД). До їх складу вхо­дять проект організації будівництва (ПОВ) та проект виконання робіт (ПВР). ПОВ і ПВР приймають на основі варіантного пророблення основних рішень.

Технологічну документацію розробляють у два етапи. На першому етапі складають ПОВ одночасно з розробленням будівельної та інших частин тех­нічного (техноробочого) проекту. Цим досягають узгодженості об'ємно-пла­нувальних, конструктивних та технологічних рішень з умовами організа­ції будівництва та виконання робіт.

Проект організації будівництва використовується замовником, підрядни­ми­ організаціями та іншими учасниками інвестиційного процесу при орга­нізації їх­ діяльності по будівництву об'єкта, а також при вирішенні питань фінансування і матеріально-технічного забезпечення його будів­ництва.

Проект організації будівництва розробляє генеральна проектна організа­ція або на її замовлення інша проектна організація, що має ліцензію на цей вид проектування.

ПОВ складається з таких основних документів: календарного плану будів­ництва; будівельних генеральних планів на підготовчий та основний періоди будівництва; організаційно-технологічних схем; відомостей про об'єми буді­вельних робіт та необхідність у будівельних конструкціях, виробах, матеріалах та обладнанні; графіків потреби в основних будівель­них машинах, кадрах будівників; пояснювальної записки. Ці документи мають узагальнюючий характер і їх використовують для розподілу капіталь­них вкладень та обсягів будівельно-монтажних робіт за строками будів­ництва, а також обґрунтування кошторисів будівництва.

На другому етапі генеральна підрядна організація та організації, які вико­нують окремі види монтажних та спеціальних робіт, розробляють проект виконання робіт.

Вихідними матеріалами для розробки ПВР є такі: завдання від будівель­ної­ організації на розробку ПВР; ПОВ; робочі креслення; умови щодо забезпечення конструкціями, напівфабрикатами та матеріалами; вико­ристан­ня будівельних ма­шин та кадрів; кошториси; матеріали і результати технічного обстеження будівель і споруд, а також вимоги до виконання робіт в умовах діючого вироб­ництва.

До складу ПВР входять такі документи: календарний графік виконання ро­біт, або комплексний сітьовий графік, в яких встановлюються послідов­ність і термін виконання робіт з максимально можливим їх суміщенням; будівельний генеральний план; графіки забезпечення будівництва збірними деталями, напівфабрикатами, матеріалами і устаткуванням; графіки руху ро­бочих кадрів та основних будівельних машин по об'єкту; технологічні карти; рішення з техніки безпеки та пожежної безпеки; переліки технологіч­ного інвентарю, монтажного оснащення та схеми стропування вантажів; поясню­вальна записка.

Головною складовою частиною ПВР є технологічні карти, які складають на всі робочі процеси. До технологічної карти входять: схеми послідовності ви­конання прийомів з включенням схем операційного контролю якості, опис методів виконання робіт, зазначення трудовитрат і потреби в матеріалах, машинах, оснастці, пристосуваннях і засобах захисту працюю­чих, а також послідовності демонтажних робіт при реконструкції та техніч­ному пере­озброєнні підприємств, будівель і споруд (див. Додаток 1).

Затверджує ПВР головний інженер генпідрядної організації після погод­ження з головними інженерами субпідрядних організацій (відповідно кожен свій розділ проекту). Затверджений проект має бути переданий виконавцям на будівельний майданчик за два місяці до початку будівництва для вив­чення технологічних особливостей об'єкта, який буде зводитися.

ІІ. Технічне нормування в будівництві

Питання нормування праці є не тільки соціально-економічними, але і політичними, тому що вони акумулюють в собі інтереси суспільства (держа­ви), колективу і окремого робітника.

Під нормуванням праці розуміють встановлення мір затрат праці на виготовлення одиниці продукції або виготовлення продукції в одиницю часу, виконання заданого об'єму робіт або обслуговування знарядь праці у відповідних організаційно-технічних умовах.

Важливе значення має нормування праці як інструмента, що встановлює суспільно необхідну міру витрат праці при виконанні того чи іншого техно­логічного процесу з межею визначення терміну виконання робіт, складу бригад для виконання робіт та справедливої оплати труда.

Виробничі норми в будівництві, як правило, розробляються на одиницю кінцевої продукції по робочому процесу. Норми, встановлені на одиницю кінцевої продукції по комплексному процесу, прийнято називати укрупне­ни­­ми комплексними або просто укрупненими.

Виробничий норматив — науково обгрунтована міра затрат праці на виконання одиниці первісної продукції або підготовчо-заключної роботи; регламентовані перерви, установлені робітникам для відпочинку та особис­тих потреб на протязі робочої зміни; кількість робітників необхідного фаху та кваліфікації, яка встановлена на виконання будівельно-монтажного про­­це­су, обслуговування устаткування, виробничих майданчиків або інших виробничих одиниць при правильній організації праці, сучасному рівні будівельного виробництва і нормальних санітарно-гігієнічних, психологіч­них, фізіологічних і соціальних умовах праці.

Елементний норматив затрат праці — науково обгрунтована міра­ затрат праці, яка установлена на виконання окремого елемента буді­вельного, монтажного або ремонтно-будівельного процесу робітниками необ­­хідного фаху і кваліфікації при правильній організації праці, раціо­наль­ному технологічному процесі, при ефективному використанні засобів вироб­ництва та робочого часу, в нормальних санітарно-гігієнічних, психоло­гічних, фізіологічних та соціаль­них умовах праці.

Елементний норматив затрат праці включає в себе письмову і числову характеристику. Письмова характеристика (нормаль виконання елемента тру­дового процесу) встановлює раціональні організаційні, технічні, техно­ло­­гічні, психофізіологічні і соціальні фактори умов праці і вироб­ництва для виконання елемента трудового процесу, при яких дійсна числова характе­ристика цього нормативу.

Нормаль нормованого процесу — сукупність характеристик орга­нізацій­них, технологічних, санітарно-гігієнічних, фізіологічних та соціаль­них­ факторів умов праці та виробництва, встановлених з урахуван­ням су­час­ного рівня техніки і технології, наукової організації праці, додер­жан­­ням правил охорони праці, ефективного використання будівельної техніки і квалі­фіка­ції робітників.

Як числові характеристики виробничих нормативів використовуються:

­— норма затрат праці;

— норма часу;

— норма виробітку;

— норма машинного часу;

— трудомісткість;

— машиномісткість.

Норма затрат праці — міра затрат праці, встановлена на виконання робітни­ками необхідного фаху і кваліфікації одиниці продукції при пра­вильній організації праці, сучасному рівні будівельного виробництва в нормальних санітарно-гігієнічних, фізіологічних і соціальних умовах праці.

Числова характеристика норми затрат праці на вибрану одиницю закінче­ної продукції Н_зп, люд-год., розраховується за формулою:

, (1.1)

де t_оп — витрати праці на елементи оперативної роботи, розраховані на одиницю закінченої продукції нормованого процесу, люд-хв;

Н_пз — норматив на підготовчо-заключну роботу, % від затрат праці, що нормується;

Н_во — норматив на відпочинок і особисті потреби, % від витрат праці, що нормується;

П_пт — проектний розмір технологічних перерв, % від витрат праці, що нормується.

Витрати праці на оперативну роботу t_оп визначаються за формулою:

t_оп = еt_iK_i = t₁K₁+t₂K₂+...+t_nK_{n ,} (1.2)

де t₁, t₂, ..., t_n — середні значення витрат праці по окремих елементах нормованого процесу на відповідні одиниці первинної продукції;

K₁, K₂, ..., K_n — коефіцієнти переходу від одиниці первинної до одиниці закінченої продукції нормованого процесу.

Норма часу — міра тривалості робочого часу, встановлена на виконан­ня виконавцями необхідного фаху, кваліфікації та необхідної кількості, одиниці продукції при правильній організації праці, сучасному рівні буді­вель­ного виробництва, в нормальних санітарно-гігієнічних, фізіоло­гічних і соці­аль­них умовах праці.

Норма часу являється похідною від норми затрат праці й може бути визначена за формулою:

, (1.3)

де N_л — кількість робітників в ланці, які виконують нормований процес.

Норма виробітку — це кількість доброякісної будівельної продукції, яку виробляє виконавець (ланка) за одиницю часу (годину, зміну, день і т. ін.) при правильній організації праці, сучаснім рівні будівельного вироб­ництва і нормальних санітарно-гігієнічних, фізіологічних і соціальних умо­­­вах праці. Вимірюється фізичними одиницями виміру будівельної продукції та гривнями.

Чисельно може бути визначена за формулою:

, (1.4)

де V₁ — одиниця кількості продукції, яка враховується при визначенні норми затрат праці, м², м³, шт.;

Т — тривалість зміни, в годинах.

Норма машинного часу — це затрати машинного часу на виготовлення оди­ни­ці продукції машиною в нормальному технічному стані, при правиль­ній­ організації виробництва і праці робітників, що керують машиною, пра­­­цюють при допомозі машини в нормальних санітарно-гігієнічних, фізі­оло­­­гічних і соціальних умовах праці.

Для машин циклічної дії:

. (1.5)

Для машин безперервної дії:

, (1.6)

де П_р — розрахункова продуктивність машини за 1 годину роботи.

Домашнє завдання: Виконати конспект уроку, вивчити. Фотозвіт конспекта скинути в приват.

•