ГРУПА № 4. Четвер 28 жовтня 2021 року.

Урок за розк ладом № 1,5.

Предмет: Технологія штукатурних робіт

Тема уроку: "Види підготовчих робіт при опорпядженні віконних і дверних прорізів"

Завдання до уроку:

1. опрацювати конспект лекції,

2. опрацювати с.25-27 підручника Технології опоряджувальних робіт,

3. зробити опору в зошиті,

4. дати відповіді на питання.

Види підготовчих робіт при опоряджені віконних і дверних прорізів

До елементів віконного прорізу, які підлягають штукатуренню, належать укоси, заглушини та злив (рис. 1), а дверного — укоси.

Укоси бувають зовнішні та внутрішні, які в свою чергу поділяють на верхні і бокові. Нижній зовнішній укіс називається зливом. Він призначений для підведення дощової води від віконного блока. На місце нижнього внутрішнього укосу вставляють підвіконник.

Якщо подвійні (літні і зимові) вікна закріплені в окремих коробках, то між ними залишаються проміжки, які називають заглушинами, що також підлягають штукатуренню. Заглушини бувають верхні, бокові та нижні

До початку штукатурення укосів перевіряють міцність закріплення та вертикальність коробки. Якщо вона встановлена правильно, то проміжки між коробкою і стіною заповнюють теплоізоляційним матеріалом: шлаковатою, паклею, змоченою в гіпсовому або глиняному розчині, будівельною повстю тощо. Іноді дуже товсті укоси (особливо верхні) армують, тобто натягують дріт по цвяхах, забитих у стіну до штукатурення так, щоб їхні головки були заглиблені в штукатурний шар не менше ніж на 20—25 мм.

До початку штукатурення укосів встановлюють підвіконну дошку: дерев’яну — на вапняно-гіпсовому розчині, а скляну, бетонну чи мозаїчну — на цементному. Місце, де буде встановлена дошка, очищають від пилу і будівельного сміття, а потім змочують водою. Встановлена дошка повинна мати нахил 1— 2° у бік підлоги.

Правильне положення дошки вивіряють дерев’яними клинками або кусочками цегли, які підкладають під неї до нанесення розчину. Вивірену дошку знімають і на це місце накладають розчин так, щоб він трохи виступав за рівень клинків.

На цей розчин кладуть дошку і притискують її до клинів. Лишок розчину, що виступив з-під дошки, знімають кельмою до рівня стіни, а це місце затирають.

Домашнє завдання до уроку:

1. опрацювати конспект лекції,

2. опрацювати с.25-27 підручника Технології опоряджувальних робіт,

3. зробити опору в зошиті.

4. Дати відповіді на питання.

ГРУПА № 4. Четвер 28 жовтня 2021 року.

Урок за розк ладом № 6.

Предмет: Технологія штукатурних робіт

ТЕМА УРОКУ:  Штукатурення елеме нтів віконних і дверних прорізів.

 Види підготовчих робіт при опоряджені віконних і дверних прорізів 

До елементів віконного прорізу, які підлягають штукатуренню, належать укоси, заглушини та злив (рис. 1), а дверного — укоси.

 Укоси бувають зовнішні та внутрішні, які в свою чергу поділяють на верхні і бокові. Нижній зовнішній укіс називається зливом. Він призначений для підведення дощової води від віконного блока. На місце нижнього внутрішнього укосу вставляють підвіконник. Якщо подвійні (літні і зимові) вікна закріплені в окремих коробках, то між ними залишаються проміжки, які називають заглушинами, що також підлягають штукатуренню. 

Заглушини бувають верхні, бокові та нижні До початку штукатурення укосів перевіряють міцність закріплення та вертикальність коробки. Якщо вона встановлена правильно, то проміжки між коробкою і стіною заповнюють теплоізоляційним матеріалом: шлаковатою, паклею, змоченою в гіпсовому або глиняному розчині, будівельною повстю тощо. Іноді дуже товсті укоси (особливо верхні) армують, тобто натягують дріт по цвяхах, забитих у стіну до штукатурення так, щоб їхні головки були заглиблені в штукатурний шар не менше ніж на 20—25 мм.

 До початку штукатурення укосів встановлюють підвіконну дошку: дерев’яну — на вапняно-гіпсовому розчині, а скляну, бетонну чи мозаїчну — на цементному. Місце, де буде встановлена дошка, очищають від пилу і будівельного сміття, а потім змочують водою. Встановлена дошка повинна мати нахил 1— 2° у бік підлоги. Правильне положення дошки вивіряють дерев’яними клинками або кусочками цегли, які підкладають під неї до нанесення розчину. Вивірену дошку знімають і на це місце накладають розчин так, щоб він трохи виступав за рівень клинків. На цей розчин кладуть дошку і притискують її до клинів. Лишок розчину, що виступив з-під дошки, знімають кельмою до рівня стіни, а це місце затирають

Зовнішні укоси обштукатурюють  цементними розчинами або розчинами якими оштукатурюють фасади будинку. Послідовно встаногвлюють правила накидають розчин, розрівнюють його і затирають, улаштовують зливники, які залізнять  обробляють слізник 

Для обштукатурювання віконних прорізів використовують такі інструменти: штукатурна лопатка, ківш, щітка, правило, малка, кутник.

 

 Виконання технологічного процесу

Рис. 1. Елементи віконного прорізу: 1 — злив; 2 — нижня заглушина; 3 – зовнішній боковий укіс; 4 — віконні коробки; 5 — бокова заглушина; 6 — внутрішній боковий укіс; 7 — підвіконник

До елементів віконного прорізу, які підлягають штукатуренню, належать укоси, заглушини та злив (рис. 1), а дверного — укоси. Укоси бувають зовнішні та внутрішні, які в свою чергу поділяють на верхні і бокові. Нижній зовнішній укіс називається зливом. Він призначений для відведення дощової води від віконного блока. На місце нижнього внутрішнього укосу вставляють підвіконник.

Якщо подвійні (літні і зимові) вікна закріплені в окремих коробках, то між ними залишаються проміжки, які називаються заглушинами, що також підлягають штукатуренню. Заглушини бувають верхні, бокові та нижні.

Укіс - це внутрішня або зовнішня частина віконного отвору, що утворюється за рахунок різниці товщини стіни і віконної рами. Призначення укосів - закрити стики і кріплення віконної рами до залишеного в стіні віконному прорізу.

Обштукатурювати відкоси можна такими способами:

1. Обштукатурення укосів з допомогою кутника.
2. Обштукатурення укосів з допомогою правила.

1.Обштукатурювання укосів з допомогою кутника

На стіні по периметру прорізу прикріплюють напрямні рейки, по яких під час розрівнювання розчину пересуватимуть малку. Рейки прикріплюють до поверхні затискачами, прибивають цвяхами або «приморожують» гіпсовим розчином. Спочатку закріплюють верхню рейку, перевіряючи рівнем її горизонтальність. Ця рейка також повинна бути паралельною верхньому бруску коробки.

Площини укосів завжди роблять під тупим кутом до поверхні стіни. Розмір кута для верхнього і бокових укосів прорізу має бути однаковим. Щоб було так, місце закріплення напрямних рейок до коробки віконного блока визначають за допомогою дерев'яного кутника (рис. 3, а). Це роблять так. Заклавши кутник 1 (рис. 3) у чверть коробки 2, реєчкою 8 визначають відстань між лінійкою кутника і напрямною рейкою 7. Затиснувши рукою реєчку в місці перетину її з кутником, їх віднімають від коробки і реєчку міцно прибивають до кутника.

 

Рис.2. Встановлення кута укосу за допомогою кутника:

1 — кутник; 2 — коробка; 3 — теплоізоляційний шар; 4 — стіна; 5 — шар штукатурки на стіні; 6 — рейкоутримувач; 7 — рейка; 8 — реєчка; 9 — укіс із штукатурного розчину

Рис.3. Пристрої для встановлення кута укосу:

а – дерев’яний кутник, б – металевий кутник

Користуючись цим пристроєм, визначають відстань від брусків коробки до напрямних рейок, які закріплюють на стіні. Вертикальність бокових рейок перевіряють виском.

Замість дерев'яного кутника з цією ж метою можна користуватись металевим (рис. 3, б), його пластинка, що фіксує положення рейок, може бути пересунена на потрібну відстань і закріплена спеціальним гвинтом.

Штукатурять внутрішні укоси здебільшего розчином такого самого складу, як і стіни. При штукатуренні стін вапняним розчином до нього додають гіпс, який сприяє швидкому твердненню розчину і в подальшому збільшує міцність укосів. Розчин накидають кельмою з сокола у декілька шарів. Нанесений шар розчину розрівнюють спеціальною малкою (рис. 4, а), яку прикладають так, щоб один кінець її пересувався вздовж чверті коробки, а другий — по напрямній рейці. На вертикальних укосах малку пересувають знизу вгору. Коли розчин частково затвердне, рейки знімають, а місця, пошкоджені затискачами, підмазують і затирають.

Заглушини штукатурять вапняно-цементним або цементним розчином. На верхній і боковій заглушинах нанесений розчин розрівнюють прямокутною малкою (рис. 4, б), пересуваючи її вздовж двох коробок. У нижню заглушину стікає конденсована на вікнах вода, тому для оберігання віконних рам від гниття заглушину роблять жолобчасту (див. рис. 2). Нижню заглушину штукатурять цементним розчином, розрівнюючи його спеціальною фігурною малкою (рис. 4, в), яку пересувають по нижніх брусках коробки. Коли розрівняний розчин частково затвердне, поверхню залізнять, тобто створюють на ній рівний і водонепроникний шар. З цією метою на свіжу розрівняну поверхню заглушини насипають шар сухого цементу завтовшки 2—3 мм і відразу ж розгладжують і ущільнюють його галтельною теркою, оббитою жерстю, а де можна — відрізачкою.

Рис. 4. Малки, що застосовуються при штукатуренні прорізів для розрівнювання:

а — укосів; б — бокових і верхньої заглушок; в — нижньої заглушини; г — зливу

Зовнішні укоси і злив штукатурять цементним або цементно-вапняним розчином. Під час штукатурення зливу до зовнішнього підвіконника прибивають напрямну рейку. Горизонтальність рейки перевіряють рівнем. Нанесений розчин розрівнюють спеціальною малкою (рис. 4, г), прикладаючи її так, щоб один кінець, з вирізаною чвертю, пересувався вздовж коробки, а другий по напрямній рейці. Після розрівнювання розчину злив залізнять так само, як і нижні заглушини.

2. Обштукатурювання укосів з допомогою правила

Застосовуємо спосіб "під правило". Цілком підходящий спосіб і для тих, хто не штукатурить стіни повністю, а лише робить укоси після установки вікон.

До косинцюдодають планку, яка вказує, де маєзнаходитися правило.
Після установки правила і ретельноїперевіркийого на вертикальністьсхиломаборівнем, йогозакріплюють. Новатором Шепелевим А.М. булазапропонована рамка, яку установитинабагатошвидше, ніжокремі правила. Зїїдопомогоюможна на 25% прискоритиобробкувіконних і двернихпрорізів. Рамку виготовляють з добре обструганоїтеси шириною 10 см - 15 см. Розмір рамки повинен бути таким, щобвідстаніміж укосами і кут розчинувідповідалипроектним. Бруски рамки з'єднані на шипах . Рамку установлюють точно по центру коробки і затискачамизміцнюють в чотирьохмісцях, в цьомувипадку кут світанку буде скрізьоднаковий і його не потрібнощоразувідміряти.
Укосивсерединіприміщенняоштукатурюютьтим же розчином ,що і стіни з додаваннягіпсу, так як товщинарозчину буде до зовнішньоїсторони укосу більше 20 мм ( із-за кута світанку).
До штукатуренняукосівстіниповинні бути оштукатурені і затерті.
Правила виготовляють з теси і зміцнюютьзатискачамиабоприморозюють гіпсом.
При оштукатурюванні укосів їмдодають кут світанку (скіс), залишають відстань міжвнутрішніми сторонами укосів менше, ніж міжзовнішніми. На всіх укосах кут світанку повинен бути однаковим. Кут світанку відміряютькосинцем.
Розчин на укоси наносять будь-яким інструментом: лопаткою, ковшем Шаульського або намазуванням.

Пам'ятайте: спочатку штукатурять верхні, а потімбічні укоси!

 

Так само виконуємо інші укоси. Для більш швидкого застигання розчину (особливо на верхньому укосі), можна використовувати алебастр. Уміло дозуючи його додавання можна працювати без перерв, але не перестарайтеся.

В минулому на деяких будівництвах застосовували збірні укоси та заглушини, відлиті з розчину в централізованій майстерні. Деталі укосів та заглушин відливають у спеціальних дерев'яних чи металевих формах і доставляють на будівельний об'єкт. Ці деталі встановлюють на місце, використовуючи відповідні розчини за заздалегідь встановленими марками. Розчину накидають стільки, щоб він виступав над рівнем марок. Тоді притиснутий укіс по всій поверхні зчепиться з розчином і буде міцно триматись. Монтуючи збірні укоси, спочатку встановлюють бокові, потім верхній, а при встановленні заглушин — спочатку верхню, а потім — бокові і нижню.

Домашнє завдання: вивчити та законспектувати. Фотокопію конспекта скинути в  приват.

 Четвер 28.10.2021 року. Група № 4.

Урок за розкладом № 7.

Предмет: " Технологія штукатурних робіт"

Тема уроку "Опорядження укосів  збірними елементами""

ПІДГОТОВКА ПОВЕРХНІ ПЕРЕД ВСТАНОВЛЕННЯМ УКОСІВ

Перед тим, як кріпити на вікна відкоси з гіпсокартону, слід попередньо підготувати прилеглу до нього поверхню, на яку буде здійснюватися монтаж. Для початку, наведемо список універсального набору інструментів, які можуть знадобитися під час роботи:

• будівельний рівень;
• ніж для нарізання гіпсокартону;
• олівець та рулетка;
• шуруповерт або набір викруток;
• ємність для приготування розчину;
• набір шпателів;
• болгарка або ножиці для різання металу;
• малярний валик та пензлі;
• молоток.

Цей список інструментів містить все необхідне для того, щоб якісно встановити на вікна відкоси з гіпсокартону. Він не залежить від вибору способу монтажу. А ось підбір матеріалів, які ми будемо використовувати, слід проводити на підставі вибору способу кріплення.

ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ

Як правило, після заміни вікна або встановлення нового, навколишня поверхня має непривабливий вигляд: із залишками будівельного сміття, старої шпаклівки тощо. Тому перед тим, як виконувати монтаж нових укосів, слід провести підготовку:

1. Прибрати залишки монтажної піни. При встановленні вікна, порожнечі у віконному отворі заповнюються монтажною піною. З її допомогою додатково теплоізолюють та фіксують вікна у отворі. Однак при цьому, виступаючи назовні з щілин, вона застигає у непривабливій формі. Ці надлишки піни слід видалити за допомогою ножа, щоб вони не створювали перешкоди при подальшому встановленні укосів.
2. Видалити захисну плівку з металопластикових вікон. Всі нові вікна вкриті захисною плівкою для збереження зовнішнього вигляду виробу під час будівельних робіт. Але ця плівка може призвести до порушень шару фінішної шпаклівки. Тому її слід видалити на відстані до 2 см від краю рами по всьому периметру вікна.
3. Намітити межі майбутніх укосів. Площина укосів повинна бути перпендикулярна площині рами. Тому попередньо, за допомогою рівня та лінійки, олівцем наносимо межі майбутнього розміщення укосів.
4. Видаляємо стару штукатурку, шматки цегли та обробляємо поверхню грунтовкою.
5. Часто трапляється так, що виміри при встановленні вікна були виконані з помилками та відстань від віконної рами до отвору може досягати 10 см. Щоб приховати цей дефект, використовують підкладки з гіпсокартону, які наклеюються одна на одну для підняття рівня поверхні.
6. Якщо на старих укосах залишився грибок, то всі поверхні слід обробити антигрибковою рідиною, щоб уникнути його повторної появи на нових укосах.

На цьому підготовчі роботи закінчені та можна приступати безпосередньо до кріплення укосів.

ВІДКОСИ З ГІПСОКАРТОНУ СВОЇМИ РУКАМИ

У будівництві зустрічаються два варіанти кріплення укосів: на металевий профіль та за допомогою клею. Розглянемо кожен з них більш детально.

КРІПЛЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ КЛЕЮ

Переваги такого способу монтажу укосів полягають у наступному:

1. Висока швидкість проведення робіт та їх простота. За один день можна закріпити всі відкоси у будинку.
2. Наявність повітряного прошарку усередині укосу, що покращує теплоізоляцію.
3. Відсутність мокрих процесів під час встановлення, що дозволяє уникнути подальшого очікування висихання суміші.

Перед початком проведення монтажу листів гіпсокартону слід попередньо очистити та обштукатурити віконний отвір. Потім обов'язково встановити торцеву рейку та нанести коржиками клей у місцях майбутнього кріплення листів гіпсокартону. Потім завести укіс з гіпсокартону за рейку та легкими поплескуваннями приклеїти.

Дуже важливо під час наклеювання контролювати площину укосу та її вертикальне розташування за допомогою рівня, а також кут щодо вікна за допомогою кутника.

КОРИСНІ ПОРАДИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ РОБІТ

1. відкоси найкраще виконувати з вологостійкого гіпсокартону. Компанія Siniat пропонує для своїх клієнтів спеціальний вологостійкий гіпсокартон PLATO Vlagostop, PLATO Vlagostop 9.5 та малоформатні плити PLATO Aquastop 600, які легко переносити та транспортувати навіть одній людині. Гіпсокартон можна використовувати не тільки для обробки віконних укосів, але й мансард, балконів, кухонь та інших житлових приміщень у будинках, які знаходяться у місцевості з високою вологістю. Вологостійкий гіпсокартон завдяки спеціальній речовині у своєму складі допускається використовувати навіть у приміщеннях з періодичною вологістю до 85% (до 6 год безперервно).
2. Не забувайте застосовувати торцеву рейку як по вікну, так й по підвіконню. Її відсутність призведе до поступового почорніння укосів з часом.
3. Гіпсовий шар наносіть товщиною від 5 мм до 30 мм.
4. Обов'язково треба усунути грибок при його наявності.
5. Торцева рейка вимагає шпаклівки, інакше вона просто відшарується від пластмаси.

В якості гіпсової клейової суміші рекомендуємо використовувати суміш PLATO Fixer від компанії Siniat. Це якісна суміш від українського виробника, яка призначена для приклеювання плит гіпсокартону марки PLATO .

МОНТАЖ НА МЕТАЛЕВИЙ ПРОФІЛЬ

Відкоси на вікна з гіпсокартону також можна кріпити за допомогою гіпсової штукатурки на монтажний профіль. Цей спосіб має ряд переваг:

1. Здатність матеріалу вбирати вологу з навколишнього середовища сприятливо впливає на мікроклімат приміщення.
2. Штукатурки з добавкою перліту підвищують звуко - та теплоізоляцію приміщення.
3. Монолітна конструкція укосу та відсутність у ньому пустот не допускає ймовірність появи грибку, тому що виключає утворення вологи.

Процес штукатурення полягає у наступному:

1. Попередньо основу обробляємо широким шаром грунтовки. Видаляємо при цьому залишки старої штукатурки, фарби та інше сміття.
2. Встановлюємо кутовий штукатурний профіль у місцях майбутніх ребер, які утворені укосом та площиною стіни. Обов'язково використовуємо контроль вертикального його положення по рівню. Цей профіль буде виконувати роль штукатурного маяку для укосу, а також служити захистом кута від різних деформацій при механічних впливах.
3. З тильного боку планки необхідно зняти смужку паперу, під нею знаходиться клейка смуга.
4. Приклеюємо планку до віконної коробки. Поличка на лицьовій стороні виконує роль маяку та упору для правила на етапі розрівнювання штукатурного розчину.
5. З допомогою шпателю укладаємо розчин на основі гіпсу та вирівнюємо його. Для цього штукатурну тертку з наклеєною на робочу поверхню губкою замочуємо у воді. Потім легкими, плавними, круговими рухами обробляємо поверхню укосу, періодично змочуючи губку водою.
6. На закінчення, широким шпателем розгладжуємо укіс, надаючи поверхні ідеально рівний вид. Це дозволяє непогано заощадити на матеріалах для фінішної обробки та скоротити термін виконання робіт.

КОРИСНІ ПОРАДИ

1. Перед початком виконання внутрішнього віконного отвору слід переконатися у відсутності атмосферних впливів на монтажну піну з зовнішнього боку віконного блоку. В іншому випадку можливе проникнення вологи та промерзання. Наполегливо рекомендується утеплити отвір зовні.
2. Кінцевий результат залежить від часу на нанесення та обробки гіпсової штукатурки. У зв'язку з цим слід використовувати матеріали з тривалим терміном збереження робочих властивостей.
3. Для додання жорсткості та міцності шарам штукатурки у процесі робіт використовуємо капронову сітку.
4. Ретельно зачищаємо поверхню та не шкодуємо грунтовки, інакше з часом відбудеться відшарування штукатурки або шпаклівки.

Компанія Siniat пропонує контурні профілі PLATO Prof UD28 та PLATO Aquaprof UD28, які використовуються спільно з конструкційними профілями PATO Prof CD60 та PLATO Aquaprof CD60.

ФІНІШНА ОБРОБКА УКОСІВ З ГІПСОКАРТОНУ

Після встановлення укосів з гіпсокартону обов'язково необхідна фінішна обробка. Вона полягає у закладенні всіх швів, нерівностей, кріплень та стиків з подальшим нанесенням декоративного оздоблення.

Для цих цілей використовується фінішна шпаклівка. Її змішують до густого, пастоподібного стану. Потім внутрішні частини всіх переходів та стиків покривають армованою сіткою з нанесенням надалі шару шпаклівки. Після його висихання наноситься наступний шар та розрівнюється. При цьому слід постійно контролювати рівномірність накладення шару за допомогою рівня. У результаті повинні вийти повністю рівні відкоси. На цю основу вже можна наносити будь-який вид декоративного покриття: шпалери, фарбу тощо. В якості фінішної шпаклівки відмінно підходять суміші від компанії Siniat наступних моделей: PLATO Finish, NIDA Gladka, NIDA Pro, NIDA Max та PLATO Superfinish.

ДВЕРНІ ВІДКОСИ

Оздоблення дверних укосів з гіпсокартону трохи відрізняється від монтажу віконних. Розглянемо основні етапи та вимоги.

Попередньо слід підготувати поверхню дверного отвору та переконатися, що площина майбутнього укосу не виступатиме за межі дверної коробки.

1. Установку слід починати з бокового укосу, вирізавши його з гіпсокартону згідно з раніше зробленим вимірами. При цьому необхідно взяти допуски на 10 мм більше, щоб укіс встав у жолобки у монтажній піні, яка заповнює щілини між дверним отвором та коробкою. Зробити жолобки потрібно заздалегідь. Висота укосу повинна дорівнювати висоті коробки.
2. Заводимо лист у борозенку, перевіряємо величину кута.
3. Далі підгинаємо обережно укіс та наносимо монтажну піну по всій його довжині. Якщо ширина укосу велика, тоді піну наносять на його середину.
4. Повторюємо ті ж операції з другим бічним укосом.
5. Потім встановлюємо верхній та нижній відкоси.

Через добу можна приступати до фінішної обробки дверних укосів.

ВИСНОВОК

Монтаж укосів з гіпсокартону на дверні та віконні отвори є одним з найбільш популярних варіантів відновлення поверхонь після встановлення нових виробів. Все це через зручності матеріалу для подальшої декоративної обробки. Тепер після прочитання цієї статті й ви можете самостійно виконувати подібні роботи у себе вдома з належною якістю. Головне – вибрати якісні матеріали для робіт, в чому вам із задоволенням допоможуть фахівці компанії Siniat .

Домашнє завдання: вивчити та законспектувати. Фотокопію конспекта скинути в  приват.

Четвер 28.10.2021 року. Група № 4.

Урок за розкладом № 8.

Предмет: " Технологія штукатурних робіт"

Тема уроку "Види прямих кутів при виконанні штукатурних робіт""

У місцях примикання двох стін або стелі та стін утворюється внутрішній кут, званий лузгом -1. У місцях примикання двох стін утвориться зовнішній кут, гостра частина якого називаєтьсяу сенком 2. Гострі кути часто обламуються, тому для додавання їм міцності їх притупляють, закругляючи або знімаючи плоску стрічку. Такий затуплений кут називається фаскою 3. Таким чином, фаски буваютьзакруглені і плоскі.

Лузги, усенки і фаски повинні бути абсолютно рівними, суворо вертикальними або горизонтальними. Лузги і усенки до того ж повинні бути гострими, а фаски - закругленими, причому кут закруглення повинен бути скрізь однаковим, або плоским, ширина їх повинна бути теж скрізьо днаковою. Для натирання лузгів, усенків і фасок застосовуютьзвичайні напівтерки або більшпродуктивні фасонні напівтертки, а іноді спеціальні малки та шаблони. Щоб лузги, усенки і фаски були чистішими, при їхо статочній обробці штукатурку накривають розчином, приготовленим на дрібному піску. Процесс обробки цих елементів полягає в наступному. Закидавши на поверхню грунту розчин, приступають до попередньогонатираннялузгів абоусенків. Якщорозчинпідсох, при натиранні лузга йогозмочують водою, приставляють простий напівтерток, роблять на нього необхідної сили натиск і труть їм то по одній стороні стіни, то по інший, зрізуючи тим самим надлишки нанесенного розчину і виправляючи лузг. При необхідності деякі місця підмазують розчином і вдруге притирають напівтерком. Потім наносять накривку, розрівнюють її і вдруге натирають великим і підправляють малим. При натиранні усенків надходять точно так же: Спершу натирання ведуть по грунту, приставляючи напівтерток то з однієї, то з іншого боку, підмазуючи розчином необхідні місця. Коли усенок виконаний з потрібною точністю, на штукатурку наносять накривочний розчин, розрівнюють його і додатково натирають напівтерками.

Коли для натирання лузгів або усенків застосовують фасонні напівтерки, їх приставляють до лузгу або усенка, роблять натиск потрібної сили і рухають ними то вниз, то вгору, притискаючи то до однієї, то до іншоїсторонистіни. Щоб точно виконати усенки, при оштукатурюванні прибивають на одну стіну вистругану рейку, по кромці якої розрівнюють розчин. Це відразу оформляє точний усенок.

Остаточне виправлення лузгів, усенків і фасок виконують за допомогою маленьких напівтерків. Якщо необхідно зробити фаску, роблять так. При маленькій закругленій фаски до усенка приставляють звичайний напівтерток і, злегка натискаючи на нього, виробляють натирання, повертаючи напівтерток то на одну, то на іншу стіну. При натиранні сильно закругленою фаски з усенка краще зрізати трохи розчину.

Якщо фаска плоска, то розчинзрізають зазвичай дуже точно і виконують натирання напівтерком. Ширина фаски повинна бути у всіх точках однаковою. Дуже точно фаски виконують напівтерком по двохприставленим до стін виструганими дошках-рейках. Застосування різних малок і шаблонів для витягуваннялузгів, усенків і фасок даєможливість відразу, без додаткових виправлень отримати точний елемент. Витягування виконують за попередньо навішеним правилами.

При високоякісному оштукатурюванні лузги найкраще виконувати по маяках,які влаштовують у самих лузгах. У процесі провішування забивати цвяхи рекомендується близько самих лузгов, щоб марки перебували в лушпинні. Якщо до марок приставити рівновиструганих правила і нанести під них рідкий розчин, він повинен утворити не тільки маяки, а й одночасно добре виконані лузги, які майже не потребують будь-яких виправлень. Якщо розчин місцями не заповнить простір між поверхнею стіни і правилами, то ці дефекти виправляють після зняття правил. Чим точніше виконано лузги, усенки і фаски, тим красивіше виглядає оброблене приміщення.

Домашнє завдання: вивчити та законспектувати. Фотокопію