Група № 21 Четвер 12 листопада 2020 року

Урок за розкладом №1

Предмет: Технологія штукатурних робіт

Тема уроку: Опорядження поверхонь гідроізоляційною штукатуркою"

 Будівлі і споруди в процесі екслуатації піддаються впливу води і вологи. Зволоження конструкцій будівель і споруд може бути пов’язано як з технологічними процесами, так і з зовнішніми впливами – опади, підвищена вологість повітря, грунтові води тощо. В результаті поступово руйнується матеріал конструкцій, знижується їх довговічність, і як наслідок виникає корозія бетону, металевих закладних частин і арматури, знижується міцність бетону при циклічному заморожуванні, відтаванні тощо. Погіршуються експлуатаційні показники огороджувальних конструкцій будівель, знижуються теплофізичні, санітарно – гігієнічні показники приміщень через підвищення вологості повітря і утворення плісняви, грибка, водоростей тощо, з’являються вицвіти і висоли на поверхні конструкцій. Тому забезпечення захисту конструкцій від дії води і вологи є важливим інженерним завданням при будівництві і експлуатації будівель і споруд. З цією метою застосовують гідроізоляційні і водозахисні матеріали - бетони високої водонепроникності, цементно - полімерні склади. Так як же декількома словами сказати, щож таке гідроізоляція?

 Гідроізоляція - здатність перешкоджати проникаючій дії води, яка просочуються через конструкцію під певним тиском. Мета її використання - це захист будівельних конструкцій, механізмів, будівель і споруд від негативних наслідків впливу вологи і води. З вашого досвіду, які види гідроізоляції  ми використовуємо в процесі будівництва. 

Види гідроізоляції: обмазувальна, штукатурна, фарбувальна, ін’єкційна, плівкова, обклеювальна, мастики. .Заповнити таблицю

 Застосування гідроізоляції

  1 Плоскі покрівлі

 2 Скатні покрівлі

 3 Вигнуті покрівлі

 4 Промислові покрівлі

 5 Фундаменти

 6 Споруди 

7 Водойми 

8. Склад водонепроникних розчинів

 Найстарша гідроізоляційна штукатурка, що застосовувалося ще нашими дідами по фундаментах під зруби й у льохах – це залізнення. Пригадайте, що називається залізненням? І якими способами його виконують? (Залізнення – це щільний і твердий шар в 2-3 мм із чистого цементу (цементного тіста) без наповнювачів. Виконують сухим і мокрим способом.) 

Гідроізоляційна (водостійка) штукатурка складається зі звичайного цементного розчину складу 1:1; 1: 2; 1: 3, який наноситься на поверхню спеціальним торкретагрегатом .  Цей спосіб називається торкретуванням і полягає в тому, що струмінь розчину під тиском стисненого повітрявдаряється об поверхню і утворюється дуже міцний і водонепроникний шар .

В окремих випадках, для підвищення гідроізоляційних властивостей, у цементнопіщаний розчин уводять ущільнювальні добавки (церезит,рідке скло, нітрат кальцію, алюмінат натрію, хлорид заліза, бітумну емульсію й полімери). 

 В’яжучі. Заповнювачі. Спеціальні добавки 

1. Портландцемент (ПЦ);

 2.Водонепроникний розширний цемент (ВРЦ); 

3.Водонепроникний безусадковий цемент (ВБЦ).

 4. Кварцовий пісок.

 5. Церезит 

6. Натрієве рідке скло (Nа2O+Sі2); 

7. Алюмінат натрію (NаАlO2);

 8. Хлорид заліза (Fe2Cl3);

 4. Полімери (бітумна емульсія, латекси)

 Найпоширеніші розчини з добавкою церезиту. Церезит виготовляють з олеїнової кислоти, вапна, аміаку, водного розчину сірчанокислого амонію. Він представляє собою сметаноподібну масу білого або жовтого кольору, що складається з нерозчинних часток (30 - 40%), зважених у воді (70-60%). У розчини церезит вводять у вигляді церезитового молока, яке одержують, розводячи церезиту воді ( 1 частина церезиту і 10 частин води). Церезитовим молоком зачиняють масні цементні розчини. Церезит заповнює дрібні пори, збільшуючи щільність розчину і тим самим робить його водонепроникним. Недолік церезитових розчинів полягає в поганому зчепленні з раніше нанесеним шаром, сповзання з нього і повільному схоплюванні. Церезитові розчини використовують не пізніше, ніж через годину після їх приготування.

 Розчини на рідкому склі мають не тільки водонепроникні, але і непроникні для нафтопродуктів покриття. Щоб отримати водонепроникний розчин, рідке скло за вказівкою лабораторії розводять у воді і цим складом зачиняють суху цементнопіщану суміш. Тверднучи, рідке скло утворює на поверхні штукатурного шару водонепроникну плівку. Однак ця плівка руйнується під дією вуглекислого газу, що міститься в повітрі, тому накривку зазвичай виконують масним цементним розчином і поверхнюзалізнять. Розчини на рідкому склі схоплюються вже через 1 - 2 хв після їх змішування. Схоплювання відбувається тим швидше, чим більше в розчині рідкого скла. Тому готувати розчин треба малими порціями, відразу ж їх використовуючи. Швидке схоплювання розчинів на рідкому склі дозволяє закладати ними такі тріщини, з яких просочується вода.

 Водонепроникні штукатурки отримують також з розчинних сумішей з алюмінатом натрію. Ці розчини використовують рідше, ніж церезитові і розчини з рідкого скла, оскільки вони подразнюють шкіру і слизові оболонки. Розчини з алюмінатом натрію застосовують для закладення тріщин у бетоні, для влаштування водонепроникних штукатурок по сирих невисихаючих поверхонях бетону і кам'яної кладки, а також для влаштування водонепроникних цементних стяжок в санвузлах. Для приготування штукатурних розчинів суху цементно-піщану суміш складу 1: (2-3) зачиняють 2-3%-ним розчином алюмінату натрію. Розчини ці готують на сульфатостійкому портландцементі марки 400. На будівельний майданчик звичайно поставляють 30%-ний водний розчин алюмінату натрію щільністю 1440 кг/м3. Щоб отримати 2%-ний розчин алюмінату натрію, його розводять 15 частинами, а 3%-ний - 10 частинами. Розчини з алюмінатом натрію наносять при температурі повітря в приміщенні не нижче 5 ° С. Температура розчину може бути 10-30 ° С. При визначенні обсягу замісу необхідно враховувати, що розчин схоплюється в залежності від температури розчину і повітря через 10 - 30 хв. Розчини з алюмінатом натрію розраховані на тверднення у вологому середовищі. Тому штукатурку з таких розчинів необхідно регулярно зволожувати протягом 3 діб. 

 Працювати з розчинами, що містять алюмінат натрію і тому мають сильну лужну реакцію, необхідно в окулярах, гумових чоботях, рукавичках і фартуху. Для надання першої допомоги при опіках у приміщенні, де працюють з цими розчинами, повинні бути водопровідна вода і бак з нейтралізуючим складом (1%-ним розчином оцтової кислоти). Користуватися алюмінієвої і дерев'яною тарою для зберігання алюмінату натрію і при роботі з ним забороняється. Обов’язково перед приготуванням розчину перевіряють придатність (сумісність) цементу з алюмінатом натрію. Роблять це у такий спосіб: із цементно-піщаної суміші складу 1:3 (за масою), зачиненої 3%-ним розчином алюмінату натрію, виготовляють кульку діаметром близько 3 см. Консистенція розчину повинна бути такою, щоб кулька не прилипала до рук і не тріскалася. Відразу ж після виготовлення кульку опускають на 1 год у скляний циліндр діаметром 5-6 см, висотою 30-40 см, наповнений водою з температурою 15- 30 ° С. Якщо кулька, пройшовши через стовп води до дна циліндра, залишається неушкодженим, а вода в циліндрі протягом години не помутніє, то цемент придатний. Якщо кулька зруйнується або вода помутніє, то непридатний або цемент, або алюмінат натрію. 

Домашнє завдання : Вивчити та законспектувати. Дати відповіді на контрольні запитаннята виконати розрахунок. Фотозвіт чекаю у приват.

1. Які інструменти потрібні для роботи? 

2. Як підготувати поверхню для нанесення гідроізоляції? 

3. Назвати технологічні операції нанесення гідроізоляції. 

4. Виконати  розрахунок   необхідної кількості  матеріалів для приготування 2 метрів кубічних розчину на основі гідроізоляційної суміші Ceresit СR.