Група № 2. Середа 11 листопада 2020року

Урок за розкладом № 7

Предмет: Технологія штукатурних робіт

Тема уроку:" Види вентиляційних шахт."Oснoвне завдання системи вентиляції – створення та підтримання на допустимому рівні параметрів мікроклімату в приміщенні, які реалізуються різними способами.

Для приміщень з великими надлишками теплоти створити необхідні умови можливо як за допомогою звичайного провітрювання (аерації), так і системою з механічним спонуканням, подаючи в приміщення необхідну кількість повітря з потрібними параметрами.

Вентиляційна система – це сукупність засобів (обладнання та комплектуючих) призначених для обробки, транспортування, подачі свіжого з подальшим видаленням відпрацьованого повітря.

Класифікуючи системи, виділяють наступні види вентиляції:

• природна вентиляція;

• механічна вентиляція або примусова;

• припливна і витяжна вентиляція;

• канальна та безканальна вентиляція;

• локальна і спільнообмінна вентиляція.

Природним способом повітря надходить через вікна, двері, димоходи і невеликі щілини у дверних та віконних отворах. Примусову вентиляцію зазвичай забезпечують вентилятори, побутові рекуператори, інша кліматична техніка

. Припливна вентиляція поставляє повітря в приміщення через припливні канали, а витяжна – видаляє забруднене. Щоб допомогти відтоку повітря, купують і встановлюють витяжний вентилятор.

При закладанні будівлі обов'язково проектують і створюють канали, через які буде здійснюватися повітрообмін. Канальна вентиляція зазвичай буває припливно-витяжною. Безканальна – це організація циркуляції повітряних мас з допомогою люстри-вентилятора, спеціальних клапанів або вентилятора, встановленого у вікні.

Схема повітрообміну в житлових будівлях така: зовнішнє повітря надходить безпосередньо в житлові приміщення, а видаляється через видаляючі канали кухонь та санвузлів. У квартирах із чотирьох і більше кімнат передбачається додаткове видалення із усіх кімнат, за винятком двох ближчих до кухні. Така схема повітрообміну надає можливість руху чистого зовнішнього повітря в житлові приміщення, а потім із них у напрямку побутових приміщень.

У гуртожитках і готелях витяжна вентиляція влаштовується в спальних кімнатах, санвузлах і підсобних приміщеннях, крім вестибюлів та кладових кімнат.

У житлових, громадських, адміністративно-побутових та комунальних будівлях повітропроводами є вертикальні прямокутні канали у капітальних внутрішніх цегляних стінах. Розміри каналів кратні розміру цегли, тобто 140×140мм, 140×270мм, 270×270мм. Мінімальний розмір вентиляційних каналів у цегляних стінах ½ х ½ цеглини (140х140мм). Відстань між суміжними каналами та між каналами і поверхнею стін повинна бути не менше ½ цеглини (140мм).Мінімальний розмір приставних повітропроводів із блоків або плит становить 100х150мм. У приміщеннях із нормальною вологістю приставні канали виконуються з гіпсошлакових або гіпсоволокнистих плит, а при підвищеній волозі – із шлакобетонних або бетонних плит товщиною 35-40мм.

У сучасних великопанельних будівлях вентиляційні канали виготовляють у вигляді спеціальних блоків або панелей із бетону, залізобетону тощо. Форма перерізу каналів – кругла, як найбільш раціональна.

Канали роблять вертикальними. Допускаються відводи каналів  на відстані не більш 1 м під кутом не менш 60° до обрію. Перетин каналу на ділянці відводу, вимірюване перпендикулярно осі каналу, повинне бути таке ж, як перетин вертикального каналу. Кладку похилих ділянок виконують із отесанных цегл, інших ділянок - із цілих.

У всіх місцях, де дерев'яні частини підходять близько до димових каналів ( димарям), улаштовують оброблення  з неспаленних матеріалів (цегли, азбесту) і збільшують товщину стінок каналу. Також обробляють місця, де конструкції наближені до вентиляційних каналів, що проходить рядом з димовими каналами. Відстань від спаленних конструкцій будинку до "диму", тобто внутрішньої поверхні газоходу, повинне бути не менш 380мм, якщо конструкції не захищені від загоряння, і не менш 250мм, якщо захищені.

Домашнє завдання: Вивчити та законспектувати. фотозвіт скинути в приват.