ГРУПА №2. ВІВТОРОК 19.01.2021р.

УРОК ЗА РОЗКЛАДОМ №2.

Предмет : Технологія лицювальних робіт

ТЕМА УРОКУ: " Маркування  плитки"

Ринок будівельних матеріалів настільки великий і різноманітний, що в ньому можна заплутатися і стає мало знати тільки загальну назву покриття.

Так, існує безліч видів кахельної плитки в залежності від її призначення, форми, текстури, кольору, виробника та інших важливих показників. Треба чітко уявляти всі її різноманітність, щоб вибрати підходящий і якісний варіант, який буде відповідати всім вашим запитам.

Важливими властивостями керамічної плитки виступають її екологічність, міцність, довговічність, вогнестійкість. Конкретні параметри призначення можна дізнатися з маркування.

 Будь-який  продавець плитки обов'язково підкаже яка плитка піде на стіни, а яка на підлоги. Але самому теж визначити нескладно: у плитки для  підлоги на  упаковці є малюнок ступні на чорному тлі, у настінної - долоні.

Однак є в кожного типу ще й різні категорії. Так, плитка для підлог, що має на впакуванні ступню на заштрихованому тлі, має підвищену зносостійкість. Також міцність/крихкість матеріалу можна довідатися з  арабських цифр на тлі  полум'я: 1 - плитка пройшла один випал, 2 - два випали; у цьому випадку саме перший варіант буде міцнішим оскільки  плитка  , що пройшла  два  випали  більш  пориста.

Для більш точного визначення зносостійкості  плитки   для  підлоги , а отже, місць її застосування є позначення римськими цифрами:

• I - для приміщень, відвідуваних у домашньому взутті: туалет, ванна, спальня.
• II - для приміщень із середньою інтенсивністю руху в м'якому взутті: вітальня, дитяча, спальня.
• III - придатна для всіх житлових приміщень квартири або будинку, включаючи кухню, прихожу, лоджію.
• IV - для всіх приміщень із високою інтенсивністю руху: офісів, під'їздів, парадних і проч.
• V - для будь-яких приміщень: ресторани, магазини, торгові центри та ін.

Крім цифр і символів на впакуваннях проставляють букви, що позначають стійкість до хімічних речовин: кислот, побутовій хімії. «D» - слабка стійкість.  «В» - середня стійкість. Цілком підійде для ванної кімнати й кухні. «А» - висока стійкість.

Також керамічна плитка має розходження по морозостійкості. Не можна використовувати матеріал для опалювальних приміщень на вулиці: під снігом, у морози. Знайти потрібну плитку, що може переносити такі умови, дуже просто: на впакуванні  буде намальована сніжинка

Буває, що на коробці із плиткою зустрічаються два однакових символи. Це означає підвищену якість по даній ознаці, наприклад, піктограма «АА» говорить про дуже високу стійкість до агресивних хімічних речовин.

Перевірте  свої  знання  з  даного  уроку  за  допомогою  даного  тесту /2rl/3r/t7/u1/urok_1.mtf

Домашнє завдання : законспектувати та вивчити. Фотозвіт конспекту скинути в приват.

 ГРУПА №2. ВІВТОРОК 19.01.2021р.

УРОК ЗА РОЗКЛАДОМ №6.

Предмет : Технологія лицювальних робіт

ТЕМА УРОКУ: " Розмітка плиток. Різка плитки. " 

У ході облицювальних робіт потрібні неповномірні плитки, одержувані розрізанням цілих.

Для цього спочатку відміряють потрібний розмір сталевою лінійкою з міліметровими поділками. Риску проводять олівцем або рейсмусом (рис. 1. а). Потім, сильно натискаючи, склорізом 7 або різцем 3 (рис. 1, б) з роликом 5 з твердого сплаву (іноді це роблять двічі) прорізають глазур і частину черепка плитки (рис. 1, в). Після цього нижньою стороною плитки ударяють об ребро дошки, так щоб лінія надрізу потрапила на ребро. При цьому плитка розколюється точно по надрізу (рис. 1, г). Для відламування вузьких надрізаних смуг керамічної плитки використовують плитколом (рис. 1, д).

Рис. 1. Різка плиток за допомогою інструментів і пристосувань: а - нанесення розмічальної риcки рейсмусом, б - різець, в - різання склорізом, г - відколювання надрізаної частини, д - відламування плитколомом; 1 - плитка, 2 - риска, 3 - різець, 4 - корпус, 5 - ролик з твердого сплаву, 6 - ніж, 7 - склоріз, 8 - плитколом

Пристосування для прямого і діагонального різання плитки (рис. 2) скорочують витрати часу і зменшують брак при розкрої виробів. Плитку, намічену до розрізці, вставляють в зазор 3 пристосування. Лівою рукою підтримують плитку, а різцем, який тримають у правій руці, роблять надріз вздовж направляючої планки 2. Потім плитку простукують  уздовж лінії надрізу із зворотного боку і розламують.

Рис. 2. Пристосування для різання плиток по прямій (а) і по діагоналі (б): 1 - основа, 2 - напрямна планка, 3 - зазор для плитки, 4 - лінійка, 5 - планка-упор

 

Як  різати  плитку простими  інструментами можна  подивитись на  цьому  відео

При великій потребі в неповномірній  керамічній плитці застосовують плиткорізи різних конструкцій.

Важільний плиткоріз (рис. 3, а) складається з основи 1 з двома стійками 2, з'єднаними між собою напрямляючими 3 з смугової сталі. Між напрямляючими рухається каретка 4, що має внизу роликовий побідитовий  різець 10, а вгорі - важіль 6. За допомогою важеля каретку переміщують уздовж напрямляючих і одночасно роликовим різцем надрізають плитку. Надрізану частину плитки здвигають  так, щоб лінія надрізу знаходилася точно над краєм основи плиткоріза. Потім висунуту частину плитки обламують ручкою 5 притиску.

Рис. 3. Важільний (а) і роликовий (б) плиткорізи для керамічної плитки: 1 - основа, 2 - стійка, 3 - напрямляючі, 4 - каретка, 5 - ручка притиску, 6 - важіль, 7 - пружина, 8 - керамічна плитка, 9 - нажимна планка-лінійка, 10, 14 - роликові різці, 11 - стрижні з пружиною, 12 - движок, 13 - гумовий валик, 15 - затискний гвинт

Роликовий плиткоріз (рис. 3, б) складається з двох стержнів 11, з'єднаних пластинчастою пружиною. На нижньому стрижні закріплений движок 12 із спрямовуючим кутником. Верхній стрижень проходить через отвір в движку і закінчується різцем з побідиту 14. На кінці нижнього стрижня - гумовий валик 13.

Для різання плитки движок закріплюють на стрижні так, щоб відстань від різця до спрямовуючого кутника відповідав ширині відрізуваної частини. Затискним гвинтом зближують стрижні різця, щоб зазор між різцем і гумовим валиком був на 1 мм менше товщини плитки. Плитку вставляють в проміжок між різцем і валиком і упирають в направляючий куточок, підтримуючи її лівою рукою. Правою рукою плиткоріз рухають на себе, роблячи надріз на плитці. Потім легким натиском плитку розламують.

Сучасні  плиткорізи  мають  такий  вигляд

Різання  плитки  таким  плиткрізом  виглядає  так

При  значних  обсягах різання  використовують електричні  плиткорізи.  В  залежності  від  будови  вони  бувають:

• настільні (переносні)
• стаціонарні

Плиткорізи електричні : настільний переносний, стаціонарний

Такі  плиткорізи  дають  широкі  можливості  відрізаючи  плитку будь-якого  формату  і  товщини та підрізання  фасок  під  будь-якими  кутами. Основним  ріжучим  елементом  в  таких  плиткрізах  є спеціальний диск  на  який для  охолодження постійно  подається  вода  спеціальним  насосом з  резервуару,  що  міститься під плиткорізом.  Основний  їх  недолік - висока  ціна. Роботу  на  електроплиткорізі  показано  в цьому  відео.

У процесі роботи керамічні плитки значної  товщини  (наприклад тротуарну) рубають або відколюють молотком. За наміченою рискою частими, але несильними ударами гострого молотка роблять насічку. Після цього сильним ударом тупого кінця молотка (по середині лінії перерубки) розколюють плитку. Кромки відрубаних і перерізаних плиток підточують на точильному верстаті, карборундовому шліфувальному крузі, бруску або рашпілем.

Полівінілхлоридні, полістирольні та інші подібні плитки розрізають ножем-різаком (рис. 4, а) зі спеціальною заточкою, що забезпечує хороше прорізання плитки. Використовують також пристосування (рис. 4, б) у вигляді столика 6 із затискним пристроєм 5 і плоским ножем 4. Плитку, вставлену між кутниками  3 пристосування, затискають і відрізують ножем. Крім того, для різання плиток застосовують гільйотинні ножиці (рис. 4, в), які укріплені до інструментального ящика 7. Плитку укладають між рухомими лінійками 9 на верхній кришці ящика і, опускаючи рухомий ніж 4, відрізують частину плитки.

Рис. 4. Інструменти і пристосування для різання полівінілхлоридних плиток: а - ніж-різак, б - пристосування для різання, в - гільйотинні ножиці; 1 - лезо, 2 - ручка, 3 - куточки, 4 - ніж, 5 - затискний пристрій, 6 - стіл-підставка, 7 - ящик для інструменту, 8 - шкала з розподілами, 9 - рухливі лінійки, 10 - нерухомий ніж

Домашнє завдання : законспектувати та вивчити. Скласти таблицю інструментів та пристосувань тнеобхідних для нарізання плитки. Фотозвіт конспекту скинути в приват.

 ГРУПА №2. ВІВТОРОК 19.01.2021р.

УРОК ЗА РОЗКЛАДОМ №7.

Предмет : Технологія лицювальних робіт

ТЕМА УРОКУ: "  Елементи  облицювання"

Стіни. При облицюванні стін розрізняють наступні елементи (рис. 1):

• підготовку - вирівнюючий шар цементного розчину, що утворює жорстку основу;
• прошарок 1 з розчину або мастики, яка скріплює облицювальні вироби з підготовкою;
• облицювальні покриття 3 з плиток або інших виробів, що додає конструкції декоративні, захисні та інші якості.

Рис. 1. Элементи облицювальних  покриттів: 1 - прошарок з pозчину або мастики, 2 - жорстка  основа, 3 - облицювальні покриття, 4 - плінтус, 5 - цоколь, 6 - основне поле облицювання, 7, 11 - фризи, 8 - карниз, 9 - внутрішній кут, 10 закладення, 12 - фон, 13 - основа (міжповерхове перекриття)

На облицьованій  поверхні стін розрізняють також наступні ділянки:

• плінтус 4 - з фасонних або потовщених плиток, нерідко відрізняються кольором, щоб візуально підкреслити перехід від підлоги до стіни;
• цоколь 5 - з кольорових або потовщених плиток, покладених вище плінтуса;
• основне поле 6 облицювання - з однотонних або різнокольорових плиток, що становлять більшу частину облицьованої поверхні;
• фриз 7 - з одного або декількох рядів плитки, що відрізняються кольором або малюнком від основного поля облицювання;
• карниз 8 - з фігурних або плоских плиток із закругленою верхньою гранню, що завершують верх облицювання.

Крім зазначених елементів розрізняють виступаючі і внутрішні 9 кути, утворені фасонними або рядовими плитками, а також вбудовані деталі - полички, гачки, мильниці.

Підлоги. Підлоги являють собою багатошарову конструкцію, що включає наступні елементи:

• покриття - верхній елемент підлоги, який безпосередньо піддається експлуатаційним впливам; 
• прошарок 1 (див. рис. 1) - проміжний шар, зв'язує покриття з нижнім елементом підлоги або перекриттям;
• підстильний шар (підготовка) забезпечує непорушність покриття і розподіляє навантаження на міжповерхове перекриття або на грунт;
• основу 13. представляє собою міжповерхове перекриття або природний грунт (в одноповерхових будинках).

У конструкції підлоги можуть бути додаткові шари:

• стяжка - шар бетону або розчину, вирівнюючий поверхню підстилаючого шару або надає покриттю заданий ухил;
• гідроізоляція - прошарок з рулонних або фарбувальних матеріалів, що захищає товщу конструкції підлог від грунтових вод або стічних рідин;
• тепло- і звукоізоляція - прошароки, що перешкоджають витоку тепла й проникненню звуку через конструкцію підлог.

У покритті покладених підлог розрізняють:

• фон 12 - основна, велика площа покриття;
• фриз 11 - ряд, що обрамляє основний фон;
• закладення 10 - смуги, що примикають до стін.

У ході оздоблювальних робіт виконують влаштування різних видів підлог:

штучних - з керамічних, полівінілхлоридних та інших плиток, а також з мозаїчно-бетонних плит;

безшовних -  з верхнім оздоблювальним шаром з кольорового розчину і мармурової крихти,  із суміші полівінілацетатної дисперсії пилоподібних наповнювачів і мінеральних барвників;

рулонних - з полівінілхлоридних, алкідних та інших лінолеумів.

Перевірте  свої  знання  з  даного  уроку  за  допомогою  даного  тесту /2rl/3r/t9/u3/urok_3.mtf

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: законспектувати та вивчити. Виконати креслення елементів лицювання вертикальних поверхонь. Фотозвіт скинути ив приват.

П