Група № 21. СЕРЕДА 03 ЛИСТОПАДА 2021 року.

Урок за розкладом №6.

Предмет : Технологія штукатурних робіт"

Тема уроку "Види ручних машин які застосовують при виконанні штукатурних робіт".

• Механізованими інструментами виконуються окремі операції з підготовки цегляних і бетонних основ під обштукатурювання,  затирання накривочного шару штукатурки і ін.У сучасному будівельному виробництві бригади штукатурів оснащуються технологічним нормокомплектом найбільш раціонального механізованого та ручного інструменту, інвентарю та пристосувань

• Молотки ручні електричні ЕІ-4215, як і інші марки цього виду (ЕІ-4207, ЕІ-4213, ЕІ-4211), широко використовують для насічки поверхонь, довбання канавок в конструкціях та виконання інших операцій. У них використовується компресійно-вакуумний ефект повітряної подушки, створюваний поршнем, за рахунок чого забезпечується зворотно-поступальний рух бойка (ударника), яке спричинює з певною частотою ударів по хвостовика робочого інструменту (зубила, піки, бучар-ди, зубчатки і ін). Молоток складається з електродвигуна (колекторного або асинхронного) 10, повідомляє обертання шестерням циліндро-конічного редуктора 8, за допомогою яких через кривошип 7 передається зворотно-поступальний рух поршня 6 і бойку 4 в стовбурі 5 ударного механізму компресійно-вакуумного типу, встановленого в алюмінієвому корпусі 3. Останній з'єднаний з корпусом 9 двигуна і вузлом кріплення робочого інструменту / з амортизатором 2.

Включення молотка в роботу і його управління здійснюються вимикачем 11, розміщеним в рукоятці 12. При русі поршня вправо в порожнини між ним і бойком створюється розрідження і бойок під дією вакууму переміщається з наростаючою швидкістю за поршнем. При зворотному ході поршня швидкість бойка падає до нуля в результаті стиснення повітряної подушки, під дією компресії якої бойок розганяється і вдаряє по хвостовика робочого інструменту 13. Далі цикл повторюється. Молоток працює в ударному режимі тільки при натисканні робочим інструментом на поверхню. При припинення натискання молоток автоматично переходить на холостий хід.

Основними параметрами молотка є енергія удару 1 Дж, частота ударів 46,6 с-1, статична сила натискання 40 Н, споживана потужність 26 Вт, напруга 220 В, частота струму 50 Гц; габаритні розміри: довжина 340 мм, ширина : 80 мм, висота 70 мм; маса 2,5 кг. Електробезпека забезпечується подвійний ізоляцією. Випускаються також молотки електромагнітного та пневматичної ударної дії.

• Електричний борозник ИЭ-6401 застосовують для нарізки борозен з метою створення додаткової шорсткості на твердих підставах (цегляних, бетонних та ін), що підлягають оштукатурення. Він складається з електродвигуна 8, редуктора 7, на вихідному валу якого допомогою шпонки 3 і гайки 2 закріплена прорізна твердосплавна фреза 1. Конструкція борозники крім основної рукоятки 10 має додаткову 5, виконану з захисним кожухом 4. Утворюється при роботі пил видаляється пилососом, мають індивідуальний електродвигун. Пилосос під'єднується до бороздоделу з допомогою поліетиленової труби.

• Випускаються також бороздоделы ИЭ-6405А з двома алмазними колами, за допомогою яких також здійснюється вибірка пазів заданої глибини в підготовлюється до оштукатурювання поверхні.

• Штукатурно-затирочні машини призначені для загладжування та затирання лицевооо штукатурного шару при виконанні штукатурного поліпшеної та високоякісної виду, а також для шліфування прошпат-леванных поверхонь. Робочим органом цих ручних машин служать один або два змінних затирочних обертаються диска, притискається з певним зусиллям до оброблюваної поверхні. Машини забезпечуються набором змінних дисків в залежності від характеру виконуваних робіт. Найкраща якість затираемой поверхні забезпечується при використанні капронових, пінопластових і деревостружкових дисків.

За характером приводу розрізняють електричні та пневматичні штукатурно-затирочні машини.

• Штукатурно-затиральна електрична машина С0-86 складається з електродвигуна 4, який через редуктор 3 обертає в протилежні сторони несуть алюмінієві диски. До останніх шурупами або клеєм кріпляться затирочні диски (1 зовнішній і внутрішній 2) з пінопласту або деревостружкових плит. Дві рукоятки закріплені на кронштейнах на щиті двигуна, який отримує живлення від електромережі через перетворювач струму або від спеціальної мережі змінного струму з частотою 200 Гц і напругою 36 В, що забезпечує безпеку в роботі. На рукоятці управління змонтовані вимикач приводу і штуцер з клапаном для подачі порції води по зовнішньому радіусу затирочного диска для змочування выравниваемой поверхні. Продуктивність машини 50 м2/год, потужність .электродвигателя 200 Вт, маса 2,5 кг; діаметр внутрішнього затирочного диска 122 мм, зовнішнього кільця 200 мм; сила натискання, після прикладання білої тканини руками робітника до машини в процесі роботи, до 20 М.

• Штукатурно-затиральна електрична машина СО-112А включає електродвигун 3, один затиральний диск, встановлений на валу редуктора 2 за допомогою пружної гумової підвіски, поліпшує качествоЬатирки і умови роботи. Конструкція даної машини простіше і надійніше, ніж З-86. Обробку поверхонь виробляють шляхом переміщення інструменту вручну з легким притиском до оброблюваної поверхні. Для поліпшення якості затірки в зону затирання подається вода. Плаваючий затиральний диск забезпечує зменшення опору при затірці, зручність в експлуатації при затірці горизонтальних і вертикальних поверхонь. Частота обертання диска 12 с-1, його діаметр 200 мм; . габарити машини: довжина 280 мм, ширина 270 мм, висота 230 мм; маса 2,2 кг. Інші дані ті ж, що для машини СО-86. При наявність на будівельних об'єктах компресорних установок для отримання джерела енергії у вигляді стислого атмосферного повітря до 0,5 ...0,7 МПа застосовують пневматичні штукатурно-затирочні машини типу ІП-2101А. Однак вони мають низький ккд при роботі створюють великий шум.

• Ручні інструменти застосовують при оштукатурюванні ппверхностей

поряд з механізованими, особливо при виконанні небольшхх об'є

мов робіт або в обмежених умовах До основних з них відносяться

штукатурна кельма, ківш штукатурний, штукатурний і тарельча

тий сокіл, совок з хитної ручкою, терки, напівтерки, правила, лузго-

виє і усеночные правила, рустовки; гладилки, кисть-макловиця та ін.

Для підготовки поверхонь під штукатурку застосовують бу-чарды, зубила, троянки, зубчатку, сталеві щітки, цикли, штукатурні молотки і ножі, ножиці для різання металу. В якості вимірювального інструменту використовують: висок, рівень, ватерпас, водяний рівень, косинець з пересувний планкою. До пристосувань при виробництві штукатурних робіт відносять сталеві і металеві маяки та ін. При виробництві штукатурних робіт застосовують різні інвентарні засоби: розчини ящики, підмостки в вигляді сталевих універсальних столиків, столиків-драбин, столиків двухвысотных та ін. При висоті приміщень більше 5 м або при виробництві зовнішньої обробки поверхонь стін використовують ліси (стійкові, трубчасті, пересувні та ін), самопідйомні колиски, автовишки та ін.

Домашнє завдання : Вивчити, законспектувати. Фотозвіт чекаю в приват.

 Група № 21. СЕРЕДА 03 ЛИСТОПАДА 2021 року.

Урок за розкладом  № 8.

Предмет : Технологія штукатурних робіт"

Тема уроку: " Механізоване приготування розчинів: способи підготовки та експлуатації обладнання."

Підготовка і обробка складових матеріалів розчину (гашення вапна, пересіювання піску тощо) та його приготування вручну дуже трудомісткий та малопродуктивний процес, на виконання якого потрібна велика кількість малокваліфікованих робітників. Тому ці роботи виконують механізовано за допомогою відповідних машин. Штукатурні розчини вручну приготовляють лише для ремонтних або малих обсягів штукатурних робіт. Гашення вапна у невеликих обсягах здійснюють вручну, в дерев"яному ящику, у торці якого зроблено отвір, затягнутий металевою сіткою. В інших випадках це роблять у вапногасни-ках. У будівельній практиці частіше застосовують вапногасники марок СБ-29 або СМ-1247А. Вапногасник CM-1247А (рис. 1) складається із завантажувального бункера, гасильного барабана, зливного жолоба, кли-нопасової передачі та електродвигуна. Всі деталі змонтовано на похилому металевому каркасі 10. Кут ухилу верхньої площини каркаса складає 6—8°. Це зроблено для того, щоб вапняне молоко самопливом стікало в яму. В комплекті з вапногасником надходить пульт управління з кабельною переноскою. Барабан з двома бандажами спирається на котки двох валів приводу 11. Обертання котків, а значить і барабана, здійснюється за допомогою клинопасової передачі 12 від електродвигуна 13.3 одного боку барабана знаходиться отвір, через який подається негаше-не вапно в грудках завбільшки до 8 см і вода, що розприскується розприскувачем 3. Реагуючи з водою, вапно гаситься. З протилежного боку барабана зроблено сітчасте дно 7, через яке проходить вапняне молоко і по жолобу 9 стікає у викопану в землі яму. Тут же обладнано спеціальний люк 6 для періодичного вивантаження відходів. Під час роботи вапногас-ника люк повинен бути закритий. Під час обертання барабана розміщені в ньому поздовжні гребінці 4 з зубцями сприяють подрібненню грудок вапна. Технічну характеристику вапногасників подано у табл. 1. Рис. 1. Вапногасник CM-1247А: 1 - кран; 2 — завантажувальний бункер; 3 — розприскувач води; 4 — гребінці; 5 - гасильний барабан; 6 - люк для вивантаження відходів; 7 - сітчасте дно барабана; 8 - регулятор жолоба; 9 — зливний жолоб; 10 - каркас; 11 — вал приводу з котками; 12 — клинопасова передача; 13 -електродвигун Таблиця 1. Технічна характеристика вапногасників Показник Модель СБ-29 СМ-1247А Продуктивність, т/год     при гашенні грудкового вапна 1,5 2 Те саме порошкоподібного вапна 2 3 Частота обертання барабана, с-1 0,11 0,2 Електродвигун: потужність, кВт 2,8 2,2 частота обертання, с-1 23,7 23,8 напруга, В 220/380 220/380 Габаритні розміри, мм довжина 3260 2500 ширина 1100 1140 висота 1225 1560 Маса, кг 1190 730 Для просіювання сипких зернистих заповнювачів застосовують грохоти, а для проціджування штукатурних і інших розчинів — вібросита. Інерційний грохот С-441 застосовують для пересіювання піску та декоративних заповнювачів у невеликих обсягах. Він складається з щілинного рухомого сита, завантажувального бункера, ексцентрикового вала, клинопасової передачі та електродвигуна. Всі деталі грохота змонтовані на металевому каркасі. Під час роботи грохота електродвигун за допомогою клинопасової передачі і ексцентрикового вала передає ситу вібрувальні рухи. При цьому заповнювач, що потрапляє на сито через завантажувальний бункер, пересіюється. Зерна заповнювача, які більші за 7 мм, залишаються на ситі і видаляються окремо. Рис. 2. Вібросито СО-34: 1 — гумові пробки; 2 — рухома рама сита; 3 — ексцентриковий механізм; 4 — опорна плита; 5 — електродвигун; 6 — сито Технічна характеристика інерційного грохота С-441 Продуктивність, м3/год . 5 Частота обертів ексцентрикового вала, с-1 . 10,7 Електродвигун: потужність, кВт 0,6 частота обертів, с-1 23,5 напруга, В 220/380 Габаритні розміри, мм: сита .1400x1400 щілини .7x1200 Маса, кг . 113 Для переціджування розчинів частіше застосовують вібросита марок СО-18 або СО-34. Вібросито СО-34 (рис. 2) складається з опорної плити, рухомої рами, з закріпленим над нею ситом, електродвигуна і ексцентрикового механізма. Рухома рама стоїть на опорній плиті на чотирьох гумових пробках. Вібросито застосовують для проціджування штукатурного розчину для накривки та фарбувальних сумішей. Під час роботи електродвигун 5 через ексцентриковий механізм 3 змушує сито 6 вібрувати. При цьому розчин, що подається на сито, переціджується і по жолобу надходить у підставлену тару. Рис. 3. Розчинозмішувач СО-23Б / — тачка; 2 змішувальний бункер; З — рухомі лопаті; 4 — нерухома лопать; 5 — траверза; б — редуктор; 7 — пускач; 8 — електродвигун; 9 — колісний візок У табл. 2 подано технічну характеристику вібросит. Таблиця 2. Технічна характеристика вібросит Показник Модель СО-18 СО-34 Продуктивність, м3/год 4 2 Частота коливання сита, с-1 46,7 33,3 Електродвигун потужність, кВт 0,4 0,27 частота обертання, с-1 — 23,3 напруга, В 220/380 220/380 Габаритні розміри, мм: довжина 1300 1038 ширина 800 524 висота 1200 284 Маса, кг 165 42 Механізоване приготування розчинів у розчинозмішувачах підвищує продуктивність праці, знижує собівартість приготування розчину, підвищує його якість і полегшує працю робітників. Крім розчинозмішувачів, для приготування штукатурних розчинів можна застосовувати бетонозмішувачі невеликої продуктивності. Найбільш поширеними є розчинозмішувачі марок СО-23Б, СО-26Б, СО-46А та СО-220А. Розчинозмішувач СО-23Б (рис. 3) застосовують для приготування розчинів на будівельних об"єктах з невеликим обсягом робіт. Конструкція розчинозмішувача дозволяє не тільки приготувати розчин, а й відвести його на потрібне місце будівельного майданчика. Розчинозмішувач складається з двох частин: змішувача, змонтованого на колісному візку, та бункера-тачки. До комплекту розчинозмішувача входять два бункери-тачки, що дає змогу рівномірно постачати розчин бригаді. У верхній частині візка 9, на траверзі 5 змонтовано змішувальний вузол, який складається з електродвигуна 8, редуктора 6 і рухомих лопатей. До траверзи-змішувача приєднано нерухому лопать 4, положення якої дозволяє регулювати швидкість обертання змішувального бункера 2. Траверза з лопатями обертається навколо горизонтальної осі і може бути зафіксована у трьох положеннях: робочому, холостому і транспортному. Рис. 4. Розчинозмішувач СО-46А: 1 — візок; 2 - електродвигун; З — редуктор; 4 — змішувальний барабан; 5 — рукоятка; 6 — захисні грати; 7 — вал з лопатями Приготовляючи розчин, у змішувальний бункер засипають відповідні його компоненти. При піднятій траверзі, закочують бункер-тачку під змішувальний механізм і опускають його так, щоб траверза стала у горизонтальне положення. Після включення пускового пристрою, що розміщується на двигуні, останній за допомогою редуктора приводить в дію рухомі лопаті, які перемішують розчин. Коли розчин готовий, траверзу відкидають, а бункер-тачку з розчином відкочують на задане місце. В цей час другу порцію розчину приготовляють у другому бункері-тачці. Розчинозмішувач СО-46А (рис. 4) за продуктивністю і розміром готового замісу майже такий самий, як розчинозмішувач СО-23Б. Він складається з візка, електродвигуна з пусковим пристроєм, редуктора та змішувального барабана, в середині якого розміщено вал з чотирма лопатями. Завантажувальний отвір барабана перекривається захисними гратами. Рис. 5. Розчинозмішувач СО-220А: 1 - ківш: 2 — скіповий підйомник. З -дозувальний бачок; 4 - пасова передача; 5 - електродвигун; 6 - редуктор; 7 - змішувальний барабан; 8 — підпорна рама Після включення електродвигун 2 потужністю 1,5 кВт за допомогою редуктора З приводить у рух вал з лопатями 7. Для приготування розчину у змішувальний барабан заливають потрібну кількість води або вапняного молока, додають сухі компоненти розчину і перемішують 1—2 хв. Щоб вивантажити готовий розчин, переключають рух змішувального вала. При цьому барабан повертається і готовий розчин за допомогою лопатей вивантажується у підставлену тару. Потім рукояткою 5 повертають барабан у робоче положення і засипають нову порцію вихідних матеріалів розчину. Таку саму конструкцію і принцип роботи має розчинозмішувач СО-26Б, але приводом у ньому є двигун внутрішнього згоряння, що працює на бензині, і це дає змогу застосовувати його на будівельних об"єктах, на які не подається електроенергія. Розчинозмішувач СО-220А (рис. 5) більшої продуктивності застосовується для приготування звичайних і декоративних розчинів та мастик. Він складається із змішувального барабана місткістю 150 л, в середині якого розміщується вал з лопатями, скіпового підіймача з завантажувальним ковшем, дозувального бачка, електродвигуна та передавального механізму. Всі деталі розчинозмішувача закріплені на рамі 8, Під час приготування розчину в змішувальний барабан з дозувального бачка 3 місткістю 40 л подають воду або вапняне молоко у кількості, потрібній для цієї порції розчину. Сипкі матеріали в певних пропорціях завантажують у ківш / і, ввімкнувши скіповий підіймач 2, пересипають їх у барабан 7 розчинозмішувача. Після цього ківш опускають долі. Під час роботи розчинозмішувача електродвигун 5 потужністю 2,8 кВт за допомогою пасової передачі і редуктора обертає вал з лопатями, які перемішують розчин. Готовий розчин випускають через спеціальний отвір у барабані змішувача у підставлену тару. На перемішування розчину потрібно 1,5—2 хв. Технічну характеристику розчинозмішувачів подано в табл. 3. Таблиця. 3. Технічна характеристика розчинозмішувачів Показник Модель СО-23Б СО-26Б СО-46А СО-220А Продуктивність, м3/год 1,2—1,5 2,2 2 2,5 Об"єм, л: готового замісу 65 65 65 125 змішувального барабана після завантаження 80 80 80 150 Електродвигун: потужність, кВт 1,5 — 1,5 2,8 частота обертання, с-1 50 — 24 — напруга, В 220/380 — 220/380 220/380 Габаритні розміри, мм; довжина 1435 1825 1535 1340 ширина 706 610 610 1495 висота 989 1160 1130 1690 Маса, кг 170 260 210 840 При механізованому приготуванні розчину забороняється: очищати барабан і вивантажувати розчин лопатою з розчинозмішувача під час його роботи; стояти під навантажувальним ковшем, змащувати або ремонтувати окремі вузли розчинозмішувача під час його роботи. При великих масштабах будівництва розчини готують на централізованих вузлах або заводах, що дає змогу механізувати всі виробничі процеси, поліпшити якість розчинів і значно зменшити витрати праці на їх приготування. Із заводів розчин перевозять на будівельні майданчики спеціальним автотранспортом.

 

Домашнє завдання: Вивчити та законспектувати, Фотозвіт скинути в приват.

Група № 4. Вівторок  02 листопада 2021 року .

Урок за розкладом  № 1.

Предмет: Технологія штукатурних робіт

Тема уроку: " Сфера застосування й переваги облицювання поверхонь гіпсокартонними листами перед обштукатурюванням поверхонь мокрим способом"

 У будівництві гіпсокартон є одним з найпопулярніших оздоблювальних матеріалів. Легкість обробки та простота монтажу дозволяють якісно виконувати роботи з ним навіть непрофесійним будівельникам. Основна функція гіпсокартону - це покриття внутрішніх та зовнішніх (зсередини) опорних стін і внутрішніх стін (загородка). За допомогою гіпсокартону PLATÓ ви можете втілити свої найсміливіші ідеї у дизайн вашого житла, коли реконструкція інтер'єру повинна бути проведена швидко та без виконання зайвих робіт.

ВАРІАНТИ ОБШИВКИ СТІН ГІПСОКАРТОНОМ

У будівництві застосовують 3 варіанти оздоблення стін гіпсокартоном:

• спосіб "суха штукатурка" за допомогою клею PLATÓ Fixer;
• стінове облицювання з використанням каркасу із металопрофілю;
• окремо розташовані облицювальні конструкції.

Основний критерій при виборі одного з цих варіантів - наскільки поверхня стіни далека від ідеальної площини та відхилена відносно вертикалі. Не менш важливо враховувати і майбутній дизайн приміщення: чи плануються стінні ніші, додаткова шумо - та теплоізоляція.

Стінове облицювання застосовується у тих випадках, коли стіна має великі нерівності, сильні відхилення від вертикальної прямої, планується використання у дизайні арок, ніш, додаткових загородок. Також цей варіант облицювання незамінний у приміщеннях, у яких необхідно забезпечити високий рівень звукоізоляції (у поєднанні з мінеральною ватою), поліпшити теплоізоляцію.

Окремо встановлені облицювальні конструкції застосовуються також у поєднанні із ізоляційними матеріалами з мінеральних волокон, ці конструкції чудово підвищують теплоізоляційні та звукоізоляційні характеристики стін. Використовуються, де необхідно приховати місця проходження об'ємних інженерних комунікацій: будь-яких трубопроводів, кабелів електроживлення й т.п. Найчастіше цей варіант застосовується в офісних та виробничих приміщеннях. Для житлових приміщень використовується у тому випадку, коли необхідно розділити загальний обсяг на кілька зон. Робиться це за допомогою зведення загородок або фальш-стін. Цей варіант також передбачає використання металопрофілю для виготовлення каркаса.

Варіант облицювання гіпсокартоном на металевий каркас передбачає великі витрати на покупку матеріалів, тому що окрім гіпсокартонних плит необхідно придбати профіль та елементи його кріплення. Зростають також і тимчасові витрати, основна частина яких припадає на розмітку та установку самого каркаса.

Найпростішим, економічним та швидким за часом варіантом облицювання є кріплення гіпсокартону до стіни за допомогою гіпсового клею PLATÓ Fixer . Розглянемо його більш детально.

ОБЛИЦЮВАННЯ СТІН ГІПСОКАРТОНОМ МЕТОДОМ "СУХА ШТУКАТУРКА"

Варіант кріплення гіпсокартонних плит PLATÓ до стіни за допомогою спеціального гіпсового клею PLATÓ Fixer використовується у тому випадку, коли стіна практично рівна або має невеликі нерівності. Окрім економії коштів на покупку матеріалів обшивка стін гіпсокартоном без використання металевого каркаса займає набагато менше часу та не так суттєво «використовує» вільний простір усередині приміщення. Відмінним вибором матеріалу для облицювання стін буде стандартна гіпсокартонна плита PLATÓ Format або PLATÓ 9,5, яка виготовляється з екологічно чистих матеріалів та підійде для оформлення і дитячих кімнат.

Домашнє завдання: вивчити та законспектувати. Фотозвіт скинути в приват.

Вівторок 02 листопада 2021 року .Група № 4.

Урок за розкладом № 2.

Предмет: Технологія штукатурних робіт

Тема урок            Тема  уроку " Поняття про комплектні системи"

Слово «комплект» у перекладі з латинської мови означає повний, а слово «система» — ціле. Отже, поняття «комплектна система» передбачає таку номенклатуру будівельних матеріалів, виробів і закріплювальних елементів, при використанні якої можна досягти цілковитого вирішення певного будівельного завдання. Цьому поняттю повністю відповідають комплектні системи Кнауф для сухого будівництва. Слід зазначити, що будівництво називають сухим не тільки тому, що воно майже повніє тю унеможливлює «мокрі» процеси, а й тому, що раніше гіпсокартонні листи називали сухою гіпсовою штукатуркою. Цей термін застосовуватимемо і тепер.

 Комплектні системи Кнауф поділяють на кілька груп: перегородки, облицювання, суха штукатурка, підвісні стелі, підлоги, мансарди. Згідно з цим номенклатура елементів, що входять до складу визначеної комплектної системи, може змінюватися як залежно від її функціонального призначення, так і за потребами ринку. 

У загальному випадку складовими комплектної системи е:

 ► будівельні матеріали і вироби підприємств Кнауф;

 ► комплектувальні матеріали і вироби інших підприємств;

 ► сертифікати та інша документація, що свідчить про екологічну чистоту матеріалів і їхню відповідність вимогам якості нормативно-технічних документів; 

► інструмент і пристрої для будівельно-монтажних робіт;

 ► спецодяг;

 ► інформаційна і технічна документація (інформаційні й технічні листи та рекомендації фірми Кнауф, брошури, буклети, методична та інструктивна література; рекламні матеріали; 

► навчання у навчальних центрах Кнауф технологічним процесам використання її продукції та інструментів, правилам техніки безпеки та пожежної безпеки; підручники і навчальні посібники;

 ► технічне супроводження (консультації, технічний нагляд за виконанням робіт, інструктаж, експертні послуги).

 Отже, комплектна система Кнауф — це набір певних матеріалів, виробів, технічної, методичної, навчальної документації та послуг, що забезпечують виконання будівельно – монтажних та оздоблювальних робіт з використанням сучасних технологій для отримання продукції з гарантовано високими показниками якості. Слід зазначити, що під сучасними будівельними технологіями треба розуміти не тільки використання найновіших матеріалів, виробів та інструментів, а й виробничий процес, що передбачав їх використання без фізичної і психологічної втоми виконавців, що робить їхню працю соціально привабливою, матеріально вигідною, комфортною і безпечною. Уроки Урок№ 67Види гіпсокартонних листівУрок №69 Вимоги до поверхонь, що підлягають облицюванню

Домашнє завдання: вивчити та законспектувати. Фотозвіт скинути в приват.

ВІвторок 02 листопада 2021 року .Група № 4.

Урок за розкладом № 5.

Предмет: Технологія штукатурних робіт.

Тема  уроку " Види гіпсокартонних листів їх  розрізняльні ознаки"

Гіпсокартонні листи.

Гіпсокартонні листи (ГКЛ) – це оздоблювальний вибір, що складається із шару гіпсу певної товщини (гіпсового осердя) та приклеєного до нього з боків листів високоякісного багатошарового пресованого картону, товщина якого не перевищує 0,6 мм.

ГКЛ виготовляють за безперервною технологією на великих конвеєрних лініях. Основні вузли технологічної лінії виробництва ГКЛ показано на рис. 19.1.

Розвальцьована в процесі виготовлення на конвеєрі гіпсокартонна стрічка після розрізання перетворюється на окремі листи певної довжини. Кожний такий лист після зняття з конвеєра має чотири грані – дві оброблені і дві необроблені (не закриті картоном). Картонна оболонка ГКС міцно приклеєна до гіпсового осердя. Тут гіпсокартонних листів і вимоги, яким вона мають відповідати, регламентуються відповідними нормами і стандартами.

Асортимент ГКЛ, що випускаються підприємством Кнауф, визначається умовами їхньої роботи, сфери застосування і технологічного виготовлення.

ГКЛ, що виготовляються за конвеєрною (прокатною) технологією, поділяються на два типи:

1) гіпсокартонні будівельні листи ГКЛ (за німецьким скороченням GKB);

2) гіпсокартонні будівельні листи вогнестійкі ГКЛО (GKF).

Обидва типи ГКЛ складаються переважно з будівельного гіпсу, а їхні поверхні й повздовжні кромки обклеєні міцним картоном. У складі гіпсового тіста, з якого виготовлене осердя листа, можна добавляти різні заповнювачі. Наприклад, для підвищення стійкості гіпсового тіста додають мінеральні або скляні волокна, які не дають змогу осердю поділятись на окремі частини внаслідок сильного нагрівання зневоднення. Завдяки цьому осердя перетворюється у вогнезахисний ізоляційний шар.

Ці типи ГКЛ мають певні сфери застосування. ГКЛ (GKB) призначені для облицювання різних плоских поверхонь замість звичайної штукатурки, а також для виготовлення комбінованих гіпсокартонних плит (ГКП). Їх можна використовувати для обшивання каркасів стель, у тому числі підвісних, і стін та виготовлення збірних перегородок.

ГКЛО (GKF) використовують для облицювання і обшивання каркасів стін і стель, між кімнатних перегородок у приміщеннях з підвищеною пожежною небезпекою.

Для облицювання або обшивки стін і стель у приміщеннях з високою вологістю (понад 75%) і підвищеними вимогами до вогнестійкості будівельних конструкцій призначені ще два типи ГКЛ. Лицьова картонна поверхня і гіпсове осердя таких листів просочені спеціальними розчинами для зменшення всмоктування вологи. До просочених (імпрегнованих) типів ГКЛ належать такі листи:

а) з підвищеною вологостійкістю типу ГКЛ (GKВІ);

б) з підвищеною волого-та вогнестійкістю ГКЛВО (GKFІ).

Крім відповідного гідро обробного просочування, в ГКЛВО містяться мінеральні або скляні волокна. Сфера їхнього застосування поширюється на оздоблення обгороджу вальних конструкцій у приміщеннях з підвищеною вологістю і пожежною небезпекою.

Відрізнити різні типи ГКЛ один від одного можна за допомогою кольору їхньої картонної оболонки і маркування позначень на зворотному боці, що наносяться ще на заводі для забезпечення правильності монтажу листів на будівельному майданчику. Передбачається різне забарвлення картонної оболонки з лицьового і зворотного боків, а також маркування (написи) на зворотному боці ГКЛ (Табл. 19.1).

Таблиця 19.1. Розрізняльні ознаки різних типів ГКЛ.

Тип ГКЛ	Колір
	картону (лицьовий бік)	картону (зворотній бік)	Написів на зворотньому боці
Будівельний ГКЛ (GKB)	Світло-сірий	Світло-сірий Темно-сірий	Синій
Вогнестійкий ГКЛО (GKF)	Те саме	Те саме	Червоний
Вологостійкий ГКЛВ імпрегнований (GKВІ)	Зелений	Зелено-сірий	Синій
Вологостійкий з підвищеною вогнестійкістю ГКЛВО імпрегнований (GKF)	Те саме	Те саме	Червоний

ГКЛ виготовлені на підприємствах Кнауф, уніфіковані за допуском. (таб. 19.2).

ГКЛ випускають з різними формою поздовжніми кромками, обклеєними картоном, які визначають засіб і якість шпаклювання стиків між сусідніми ГКЛ (рис. 19.2.).

Таблиця 19.2. Розміри і допуски ГКЛ.

Товщина, мм		Ширина, мм		Довжина, мм		Маса 1м2, кг
Номі-нальна	Межа відхи-лення	Номі-нальна	Межа відхи-лення	Номі-нальна	Межа відхи-лення	ГКЛ і ГКЛВ	ГКЛО і ГКЛВО
9,5 12,5 13,0 14,0 14,5 15,0 16,0 18,0 20,0 24,0	0,5	1200,12500	0 .-5	2000 .4000	0 .-5	9,5 12,5 13,0 14,0 14,5 15,0 16,0 18,0 20,0 24,0	7,6 .10,0 10,0 .13,0 10,41 .13,8 11,2 .14,8 11,6 .15,4 12,0 .15,9 12,8 .17,0 14,4 .19,0 16,0 .21,2 19,2 .25,4

Поперечні кромки ГКЛ, що утворюються внаслідок заводського розрізання гіпсокартонних стрічок, обробляють на заводі, або на місці їх використання за допомогою рубанків косого обрізання та рашпилів для шліфування кромок ГКЛ.

Для ГКЛ, що мають обрізні кромки з усіх боків під прямим кутом, відхилень за довжиною кромки допускається не більше ніж 15% номінального розміру. Відхилення таких листів від прямого кута не повинно перевищувати 0,2% довжини відповідної кромки.

Поздовжні і поперечні кромки.

УК, АК – скошена (обтиснута), стоншена кромка, призначена для обклеювання армуючою стрічкою і шпаклювання швів; ПК, VK – прямокутна поздовжня кромка для монтажу насухо без шпаклювання стиків; WK – поздовжня кромка з фаскою, призначена для утворення видимих поздовжніх рисунків (монтаж насухо без шпаклювання швів); ЗК, RK – заокруглена поздовжня кромка, призначена для шпаклювання стиків сухої штукатурки без армуючих стрічок; ПЛУК, НRAK – напівкругла, скошена за довжиною (стоншена) кромка, призначена для обклеювання армуючою стрічкою і шпаклювання швів; ПЛК, НRK – напівкругла поздовжня кромка, призначена для шпаклювання швів без армуючих стрічок; ПК, SK – поперечна обрізна кромка ГКЛ, що не обклеєна картоном; FK – поперечна.

Домашнє завдання: вивчити та законспектувати. Фотозвіт скинути в приват.

  Група № 4 . 02 листопада 2021 року. 

Урок за розкладом № 6.

Предмет: " Технологія штукатурних робіт"

Тема уроку: " Вимоги до поверхонь , що підлягають облицюванню гіпсокартонними листами"

Вимоги до поверхонь, що підлягають облицюванню Опорядження несівних стін і перегородок листами гіпсокартону, які кріпляться до основи за допомогою розчину на гіпсовому в’яжучому, а також з використанням маячних стрічок з гіпсокартону, називають сухою штукатуркою. Міцність з’єднання листів гіпсокартону (ГКЛ) із матеріалом основи (поверхнею, що опоряджується) залежить, з одного боку, від якості підготовки основи, а з другого — від клейкої здатності розчину на гіпсовій основі.

 Поверхня стін може бути обштукатурена або забруднена після розпалублення, пофарбована, покрита гідроізоляцією. Різна фактура і пористість цих матеріалів істотно впливають на зчеплення монтажного клею із основою. Пористість матеріалу основи визначає його всмоктувальну здатність. Якщо воду, що використовували для виготовлення монтажного клею, швидко поглине основа, то клейка здатність і міцність клею після його тужавлення будуть недостатніми. А коли ні, то хоча клей і не втратить своїх клейких і міцнісних показників, проте для їх реалізації може знадобитися тривалий час, що стане на заваді будівництву.

 Широке використання сухої штукатурки в багатьох країнах світу і накопичений досвід її влаштування дають змогу сформулювати низку вимог щодо її основи

: ► основа мас бути міцною, сухою, невивітреною, захищеною від атмосферних впливів (різкого перепаду температур і вологості повітря, атмосферних опадів);

 ► поверхня повинна бути чистою (очищеною від олії, фарби, пилу, будівельних розчинів, плісняви, моху, паперу тощо);

 ► основи з високою всмоктувальною здатністю мають бути попередньо зволожені або з метою зменшення втрат води і зниження їхніх будівельних властивостей оброблені монтажним клеєм.

Домашнє завдання : Вивчити та законспектувати.Фотозвіт чекаю в приват.

 Група № 4. Вівторок  02 листопада 2021 року. 

Урок за розкладом № 7.

Предмет: " Технологія штукатурних робіт"

Тема уроку: "Технологія опорядження поверхонь гіпсокартонними листами "

ГКЛ слід розкроювати так, щоб зазор між ГКЛ, підлогою і поверхнею стелі становив не менше ніж 20 мм. Зазор між ГКЛ і готового поверхнею стелі має бути не менш як 5 мм. Зазори виконують для провітрювання і видалення вологи з порожнини між ос-новою і гіпсокартоном. Зазори між ГКЛ і поверхнею підлоги потім закривають плінтусом. Після закінчення робіт з улаштування сухої штукатурки шви в місцях примикання ГКЛ до стелі шпаклюють. Зазори в підлозі і стелі можна також зашпарувати мінеральною ватою і ущільнювальною масою для стикових щілин («Кнауф- Акріл -Діхтунгмассе»). Перед приклеюванням ГКЛ у них вирізують отвори для вимикачів розеток, електропроводки. Суху суміш монтажного клею «Перлфікс» замішують тільки в чистих посудинах (гумових або пластмасових), оскільки залишки старого розчину прискорюють тужавлення нового замісу. В чисту воду засипають суху суміш. На мішок (ЗО кг) треба 12 л води. Отриману масу добре перемішують до кашкоподібного стану так, щоб не було грудок. З клеєм працюють протягом 30 хв з моменту засипання суміші у воду. ГКЛ спочатку приклеюють до тих ділянок стіни, які розташовані поблизу дверних та віконних прорізів, тобто, де потрібні підвищені охайність і точність припасування ГКЛ. До рівних підготовлених поверхонь стін, наприклад з бетону, ГКЛ приклеюють нанесенням тонких суцільних смуг клею «Фугенфюллер» зубчастим калібрувальним шпателем по всьому периметру та однієї-двох смуг по середині ГКЛ, укладених лицьовим боком униз на очищену поверхню підлоги переносного робочого столу (рис.1). Після нанесення клею робітники піднімають ГКЛ, встановлюють на підкладки, укладені під стінку для утворення зазору 20 мм з підлогою, притискують до стіни і вирівнюють за допомогою виска або рівня. Підкладки з-під ГКЛ видаляють лише після тужавлення клею. Як правило, гіпсокартонні листи приклеюють вертикально. Слід мати на увазі, що ГКЛ можна вирівнювати лише до того моменту, поки клей не почне тужавіти. Гіпсокартонні листи встановлюють упритул один до одного. Бажано влаштовувати підряд не менше ніж два, а краще три ГКЛ на розчині з одного замісу. Одночасно рекомендується вирівняти установлення. Приклеювання ГКЛ до нерівних поверхонь стін (нерівності до 20 мм) зведених із цегли, різних стінових блоків або змішаної кладки (цегла і стінові блоки або камені) потребує нанесення більшого шару гіпсового клею. У цьому разі використовують гіпсовий клей «Перлфікс», який кельмою наносять по периметру і по середині ГКЛ купками через 30…35 см. Уздовж поздовжніх кромок та краю ГКЛ, що прилягає до підлоги, клейові купки наносять близько або майже впритул одна до одної 3…4 см заввишки (рис. 2). Для ГКЛ 9,5 мм завтовшки клейові купки укладають у чотири ряди, для ГКЛ 12,5 мм завтовшки — у три ряди (по ширині ГКЛ). Під час робіт слід встановлювати підряд, як і в попередньому випадку, не менше ніж три ГКЛ на клею з одного замісу з одночасним вивірянням їх під рівень або висок. При встановленні ГКЛ на підкладки не можна залишати порожнини у швах, оскільки після їхнього оброблення (шпаклювання) на ділянці стику можуть утворюватися тріщини. На стінах зі змішаною кладкою або з бетонних, шлакобетонних блоків з вапняку-черепашнику у разі нерівностей понад 20 мм слід сформувати рівну поверхню за допомогою маячних смуг з ГКЛ завширшки 10 см, які приклеюють до стіни клеєм «Перлфікс» і вирівнюють під рівень, висок або рейку (рис. 3). Улаштовуючи вирівнювальну основу з маячних гіпсокартонних смуг, спочатку до стіни зверху і знизу приклеюють горизонтальні смуги з ГКЛ, а потім вертикальні з кроком, що відповідає, як правило, половині ширини ГКЛ. Як і в попередніх випадках поміж крайніми смугами і поверхнями покриттів (підлоги і стелі) слід залишати зазори 10…20 мм. Відстань між осями симетрії вертикальних маячних смуг не повинна перевищувати фактичних розмірів ширини ГКЛ. На приклеєний до стіни «каркас», сформований зі смуг ГКЛ, або на зворотний бік ГКЛ зубчастим калібрувальним шпателем наносять тонкий шар клею «Фугенфюллер», після чого ГКЛ приклеюють до каркаса і вирівнюють облицювання

Домашнє завдання : Вивчити та законспектувати. Фотозвіт чекаю в приват.

Домашнє завдання: вивчити та законспектувати. Фотозвіт скинути в приват . 

 Група № 4. Вівторок  02  листопада 2021 року. 

Урок за розкладом № 8.

Предмет: " Технологія штукатурних робіт"

Тема уроку: "Матеріали для закріплення ГКЛ до поверхонь.Гіпсокартонні плити та панелі "

Матеріали для закріплення гіпсокартонних листів до поверхонь Для закріплення ГКЛ до різних підготовлених до сухої штука-турки поверхонь використовують монтажний клей «Перл- фікс» на гіпсовій основі. Він призначений для приклеювання ГКЛ до поверхні з нерівністю до 20 мм, а також для приклеювання до стін і ГКЛ ізоляційних матеріалів (пінополістирол, мінеральна вата) і комбінованих гіпсових панелей усередині приміщень. Середня норма витрати клею становить 5 кг суміші на 1 м2. Для зменшення всмоктувальної здатності стіни, збудовані з пористого (гігроскопічного) матеріалу, обробляють ґрунтовкою «Грундерміттель» або «Тіфенгрунд», що дає змогу збільшити зчеплення клею з основою. Гладенькі поверхні стін, що погано всмоктують вологу, наприклад цементобетонні, слід попередньо обробити ґрунтовкою «Бетонконтакт», що значно поліпшує зчеплення монтажного клею з основою. Ґрунтовку «Грундерміттель» випускають у відрах місткістю 15 кг. При розведенні водою у співвідношенні 1 : 3 витрата ґрунтовки становить 0,1 кг на 1 м2 поверхні стіни. Роботи, пов’язані з нанесенням ґрунтовки, можна виконувати за температури не нижче ніж 5 °С. Ґрунтовка «Тіфенгрунд» готова до використання, призначена для попереднього оброблення з метою поліпшення адгезії (зчеплення покриття з основою) та укріплення поверхні, для ґрунтування дуже гігроскопічних поверхонь (гіпсова штукатурка, ГКЛ і ГКП, наливні підлоги), що активно всмоктують вологу. Ця ґрунтовка є чистим, екологічним продуктом, нешкідливим для людини. Вона пропускає водяну пару, яка накопичується всередині приміщень, що забезпечує «дихання» обґрунтованих поверхонь. Перед використанням ґрунтовку перемішують і наносять щіткою або валиком по всій поверхні основи. Розріджувати ґрунтовку «Тіфенгрунд» не можна. Роботи виконують за температури повітря і основи не менше ніж 5 °С. Наступні технологічні операції з обробленою поверхнею можна здійснювати тільки після її висихання через 3 год. Ґрунтовка «Тіфенгрунд» випускається у відерцях місткістю 5 л. Термін її зберігання 1 рік. Уроки

//ГКП, що виготовляються на заводському конвеєрі за прокатною технологією, можуть бути використані в заводських умовах для отримання: листів з обрізаними з усіх боків кромками; гіпсокартонних касет, нарізаних у вигляді квадратів; перфорованих та шліцьованих гіпсокартонних плит (ГКП) з наскрізними отворами – круглими або у вигляді прорізів, що утворюють рисунок на їх поверхні

Перфоровані (або шліцьовані) ГКП залежно від діаметра отворів і відстані між ними позначаються як 8/18 (отвори діаметром 8 мм з кроком 18 мм); 8–12/36 (отвори діаметрами 8 і 12 мм просвердлюють почергово з кроком 36 мм). Прорізи в шліцьованих плитах утворюють дисковою пилкою, тому довжина шліців на лицьовому боці відрізняється від довжини на зворотному боці тим більше, чим більша товщина плити. Перфоровані і шліцьовані плити використовують для отримання звукопоглинальних поверхонь підвісних стель. Якщо ГКП не мають перфорації, то вони використовуються для виготовлення акустичних поверхонь у приміщеннях з обмеженими вимогами до звукопоглинання. В приміщеннях з такими стелями досягають найкращого звучання джерела звуку (голосу людини, музичних інструментів).

Гіпсокартонні плити також використовують для утворення гіпсокартонних оздоблювальних панелей для декоративного облицювання стін. Ці панелі мають спеціальні покриття з полівінілхлоридної декоративної оздоблювальної плівки «Ізоплен» або «Девілон» на паперовій основі, декоративного матеріалу «Плетекс», з фольги алюмінію як пароізоляції, литого свинцю проти рентгенівського випромінювання.

Для підвищення теплоізоляції стін, стель, покрівлі випускають гіпсокартонні панелі з пінополістирольним утеплювачем – гіпсокартонні комбіновані панелі. Вони являють собою двошаровий будівельний виріб – ГКП з приклеєною до нього з тильного боку пінополістирольною (типу PS) або пінополіуретановою плитою.

Найчастіше для їх виробництва використовують ГКП таких розмірів: довжина – 2500 ± 8, ширина – 600; 1200; 1250 мм. ГКП виготовляють з такими товщинами шарів, мм:

Товщина ГКП, мм	10,0	12,0	12,5	13,0	14,0
Товщина теплоізоляційного шару з плит полістирольних, мм	20,0	30,0	40,0	50,0	60,0

Гіпсокартонні комбіновані панелі використовують для облицювання внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, а також для оздоблювання стель приміщень житлових і цивільних будинків.

Використання ефективного утеплювача (пінополістиролу) у будівництві та реконструкції будівель дає змогу:

• економити теплову енергію на опалення;

• скоротити витрати на опалювальне обладнання;

• збільшити корисну площу будинку за рахунок зменшення конструктивної товщини стін;

• скоротити витрати матеріалів на фундаменти за рахунок зменшення маси будівлі;

• підвищити температурний комфорт у приміщенні;

• скоротити шкідливі викиди в атмосферу в зв'язку зі скороченням витрат енергії на опалення.Для опоряджування ГК листів використовують найрізноманітніші інструменти і матеріали.

Інструменти:

Ножі для різання ГКЛ; рубанок для стругання косих кромок ГКЛ; шліфувальний рашпіль; фреза для прорізування отворів у ГКЛ до 95 мм; 2-3-метрові правила, рівні; шланговий рівень; електричні дрилі; ножиці для різання бляхи; шуруповерти; болгарка з набором дисків; шпателі різних розмірів; відбивочний шнур.

Матеріали:

Шпаклівки (чорнова, чистова); шурупи необхідних розмірів; профілі необхідних типів і довжин; кріплення для профілів; армуючи стрічка для заробляння швів ГКЛ необхідних типів.

Типи ГКЛ

Тип ГКЛ	Колір
	Картону (лицьовий бік)	Картону (зворотній бік)	Написів на зворотньому боці
Будівельний ГКЛ Вогнестійкий ГКЛО Вологостійкий ГКЛВ Вологостійкий ГКЛВО	Світло-сірий, сірий Те саме Зелений Те саме	Сірий, темно-сірий Те саме Зелено-сірий Те саме	Синій Червоний Синій Червоний

Види плити	Товщина (мм)	Ширина (мм)	Довжина (мм)
Плита ремонтна Плита звичайна Плита звичайна Плита звичайна Плита звичайна Плита вогнестійка Плита водостійка Плита вогне і водостійка	6,5 9,5 12,5 12,5 15 12,5 15 12,5	900 1200 1200 600 1200 1200 1200 1200	3000 2000; 2500; 2600; 2700; 2800; 3000 2000; 2400; 2500; 2600; 2700; 2800; 3000 2600 2000; 2600; 3000 2000; 2400; 2500; 2600; 2700; 2800; 3000 2500; 2600; 2800; 3000 2000; 2400; 2500; 2600; 2700; 2800; 3000

Профіль “UD” використо-

вується для виготовлення

підвісних стель і облицю-

вання стін.

Товщина бляхи - 0,6мм

Профіль у формі “CD”

вується для виготовлення

підвісних стель і облицю-

вання стін.

Товщина – 0,6 мм
Асортимент	Довжина
Профіль “CD 60×27” Профіль “CD 60×27”	2,6м 4,0м

Профіль в формі “U”, холодне пресування з оцинкованої сталі.

Призначений для виготовлення каркасу стіни.

Прикріплюється до стелі або на підлогу.

Асортимент	Довжина	Тип
Профіль “U 50” Профіль “U 75” Профіль “U 100’	L= 4 m L= 4 m L= 4 m	U 50 x 40 U 75 x 40 U 100 x 50

Профіль в формі “С”, холодне пресування з оцинкованої сталі.

Призначений для виготовлення каркасу стіни.

Прикріплюється вертикально між профілями “U”.

Асортимент	Довжина	Тип
Профіль “C 50” Профіль “C 75” Профіль “C 100”	L=2,6 m L=3,0 m L=2,6 m L=3,0 m L=3,2 m L=3,4 m L=3,6 m L=4,0 m L=3,0 m L=3,2 m L=3,4 m L=3,6 m	C 48,8 x 50 C 73,8 x 50 C 98,8 x 50

Домашнє завдання: вивчити та законспектувати. Фотозвіт скинути в приват . 

 ГРУПА № 21 Понеділок 01 листопада  2021 року.

Урок за розкладом № 4.

Предмет: Технологія штукатурних робіт

Тема уроку: "Будова. Технічні харектеристики розчинонасосів".

.Розчинонасоси застосовуються для транспортування завезених із розчинових заводів штукатурних розчинів трубопроводами до місць виконання робіт та нанесення їх на оброблювальні поверхні. Таблиця 3.17. Технічна характеристика інерційного грохота С-1441 Параметри С-1441 Продуктивність, м3 /год 5 Швидкість руху ексцентрикового кола, с -1 10,7 Потужність електродвигуна, кВт 0,6 Розміри, мм: сита 1400×1400 щільників 7х1200 Маса, кг 113 Для забезпечення безперервної роботи розчинонасосів слід використовувати свіжоприготовлений розчин, який перед нагнітанням до розчинонасоса потрібно попередньо процідити крізь сито з щільниками з розміром 5×5 мм і старанно перемішати. Розчинонасоси випускаються промисловістю в комплекті з віброситом, бункером та збірним гумотканинним розчинопроводом. Розчинонасоси входять до складу штукатурних агрегатів і станцій. Найпоширенішими є поршневі діафрагмові насоси з проміжною рідиною, яка передає тиск від поршня на гумову діафрагму (СО-48Б, СО-49Б і СО-50). До поршневих розчинонасосів нового покоління – з безпосередньою дією поршня на перекачуваний розчин – належать насоси типу СО-138, СО-167, СО-168 і СО-171. Гвинтові розчинонасоси – найефективніші перекачувальні пристрої – почали застосовувати недавно. Розчинонасос СО-48Б для транспортування штукатурних розчинів розчинопроводом та нанесення їх на поверхню за допомогою форсунки являє собою поєднання одноступінчастого горизонтального насоса простої дії з діафрагмовою камерою. Розчинонасос складається з електродвигуна, кривошипношатунного механізму з плунжером, насосної частини, захисного пристрою, до якого входять манометр і редуктор тиску, механічного запобіжного клапана й візка.з ходовими колесами. Насосна частина складається з насосної камери, гумової діафрагми, робочої камери і компресора (на стикові компресора та усмоктувального патрубка вмонтовано кульові клапани). Плунжер приводиться в дію у зворотно-поступальний рух від електродвигуна через клинопасову передачу, закриту зубчасту передачу та кривошипно-шатунний механізм. Діючи на проміжну рідину (воду) постійного об’єму, плунжер спричиняє періодичні деформації плоскої гумової діафрагми. Послідовні розтягування і укорочування діафрагми забезпечують відповідно нагнітання й усмоктування розчину крізь кульові клапани до компенсатора, а потім – до розчинопровода. Компенсатор зменшує пульсацію тиску в розчинопроводі. Захисний пристрій слугує для регулювання максимального робочого тиску в розчинопроводі і здійснення дистанційного керування. Вібросито з бункером для приймання і проціджування розчину монтується над бункером і складається із сітки, закріпленої на рухомій рамі, до якої прикріплений вібратор. Рама опирається на пружні гумові стержні, за допомогою яких забезпечується вільне коливання її з сіткою під час роботи вібратора. Розчинонасоси СО-49Б і СО-50Б (табл. 3.18) за конструкцією та принципом дії подібні до розчинонасоса СО-48Б, проте укомплектовані потужнішим електродвигуном, мають вищу продуктивність і більшу масу. Таблиця 3.18. Технічна характеристика розчинонасосів Параметри СО-48Б СО-49Б СО-50Б Подача, м3 /год 246 Максимальний тиск, МПа 1,5 1,5 1,5 Консистенція перекачуваних розчинів за стандартним конусом, см >7 >7 >7 Дальність подачі (за консистенції розчину 10 см за стандартним конусом), м: по горизонталі 100 160 250 по вертикалі 20 30 50 Потужність електродвигуна, кВт 2,2 4 7,5 Напруга живлення, В 220/380 220/380 220/380 Продуктивність вібросита, м3 /год. 444 Місткість бункера, м3 0,16 0,16 0,30 Розміри щільників сита, мм 5х5 5х5 5х5 Внутрішній діаметр розчинопровода, мм 38 50 65 Габаритні розміри комплекту (без розчинопровода), мм: довжина 2500 2500 2140 ширина 950 950 900 висота 1100 1100 1100 Маса, кг 470 560 400 Розчинонасос СО-167 (табл. 3.19) призначається для встановлення в штукатурних станціях та агрегатах і транспортування штукатурних розчинів із зернами піску розміром до 5 мм та консистенцією розчину не меншою 7 см за стандартним конусом БудЦНДЛ. Розчинонасос одноциліндровий, із безпосередньою дією поршня на розчин. Усі вузли розчинонасоса монтуються на основі, на якій виставлена також рама електродвигуна привода розчинонасоса та захисний кожух. Поршневий шток і шатун з’єднуються через крейцкопф, що забезпечує прямолінійний обернено-поступальний 128 рух поршня. Поверхня циліндра розчинонасоса хромована, завдяки чому значно збільшується термін служби основних деталей. Камера корпусу циліндра заповнюється чистою водою крізь розміщену угорі горловину. Зливається вода крізь зливальний кран, який розміщений унизу камери. Для запобігання потраплянню води з камери в редуктор між ними встановлена сальникова втулка. Поршень насоса складається із двох гумових манжет, а клапанний механізм – із двох вільно діючих кульових клапанів із гумовим покриттям – нижнього (всмоктувального) та верхнього (нагнітального). Таблиця 3.19. Технічна характеристика поршневих розчинонасосів Параметр СО-167 СО-168 СО-171 СО138 Подача, м3 /год: на 1 передачі 2 322 на 11 передачі 4 644 Робочий тиск, МПа <3,5 <3 <1,5 <4 Максимальна відстань перекачування розчину, м: по горизонталі 250 300 100 300 по вертикалі 60 80 20 100 Потужність електродвигуна, кВт 7,5 7,5 2,2 7,5 Маса, кг 375 500 242 375 Розчинонасос СО-168 (табл. 3.19), що також працює за принципом безпосередньої дії поршня на розчин, призначений для подавання розчину на поверхи і нанесення його за допомогою сопла на опоряджувані поверхні. Розчинонасос складається з робочої та клапанної камери, повітряного ковпака, електродвигуна і коробки передач. Його змонтовано на рамі, що поставлена на двох колесах. Для роботи насос виставляється на висувні опори. Розчинонасос СО-138 (табл. 3.19) призначається для перекачування розчинопроводом штукатурних розчинів із фракціями піску розміром 5 мм і консистенцією не меншою 7 см за стандартним конусом БудЦНДЛ. Розчинонасос складається з коливального циліндра, кульових клапанів, що діють самі, і повітряного ковпака – компенсатора і монтується на рамі зварної конструкції зі швелера, поставленій на колеса.

 Розчинонасос СО-138 (табл. 3.19) для перекачування штукатурних розчинів з консистенцією не меншою 6 см за стандартним конусом БудЦНДЛ застосовується в штукатурних станціях та агрегатах. За конструкцією він відрізняється від описаних вище розчинонасосів установленням двох паралельних циліндрів – основного і компенсаційного, які з’єднуються між собою спільною камерою. Хід основного поршня вдвічі більший за хід компенсаційного поршня. Штоки обох поршнів кінематично зв’язані з кулачками торцевого типу, що поставлені на загальний вал. Штоки приводяться в дію від кулачків через ролики. Циліндри розміщені у водяній камері, яка забезпечує охолодження їх під час роботи. Для зменшення тертя під час контактування штоків із кулачковою поверхнею ці деталі працюють у камері з мастилом. На виході з розчинонасоса встановлений перепускальний клапан, який дає змогу змінювати напрямок потоку розчину з розчинонасоса до приймального бункера або нагнітальної магістралі. 

Домашнє завдання : вивчитьи та законспектувати .Фотозвіт скинути в приват.