Група № 11. Субота 16 листопада 2022 року

Урок за розкладом № 3

Предмет : Технологія штукатурних робіт

 Тема уроку:  

"Техніка оброблення швів у гіпсокартонних обшивках"

Стикування ГКЛ зі скошеними (обтиснутими) кромками виконують зі щільним притисканням суміжних листів.

ГКЛ із заокругленими повздовжніми кромками розташовують із зазорами в місцях їхнього стикування. Для листів 9,5 мм завтовшки, які використовують при влаштуванні сухої штукатурки, зазор становить 3 мм, а для ГКЛ 25 мм завтовшки – 5 мм.

Перед шпаклюванням швів поверхні ГКЛ, на які може потрапити вода або які потребують захисту від зволоження, заздалегідь покривають гідроізоляцією “Кнауф-Флехендихт”.

Техніка шпаклювання. Шви шпаклюють двічі спочатку наносять підготовчий шар (ґрунт), а потім оздоблювальний (накривний) шар.

Роботу, пов’язану із шпаклюванням швів між ГКЛ, виконують так: Опоряджувальник бере в одну руку ящик з потрібною шпаклівкою кількість шпаклівки, а в другу – шпаклювальний інструмент. На стик, утворений ущільненими кромками ГКЛ, наносять шпателем підготовчий шар (ґрунт) шпаклівки. Вертикальним рухом вирівнюють укладену масу, одночасно видаляючи надлишки шпаклівки укладають армуючи стрічку, втискаючи її шпателем у підготовчий шар, по всій ширині стрічки. Операцію виконують відразу після нанесення шпаклівки до початку її тужавіння широким шпателем (200 .300 мм) наносять накривальний шар шпаклівки. Під час нанесення підготовчого і накривального шарів шпаклювальна маса не повинна виступати зі шва після того як шов просохне, обробляють його теркою, не допускаючи пошкодження картонної оболонки.

Якщо працюють шпаклівкою “Фугенфюллер”, то спочатку в так званий “жолоб”, утворений поставленими впритул ГКЛ з ущільненими (обтиснутими кромками) кромками, наносять шпателем підготовчий шар на ширину обтиснутих кромок (скосів). На шпаклівку, укладену в “жолоб”, відразу після її нанесення за допомогою фальцювального приладу зверху вниз накладають армуючу стрічку, притримуючи її шпателем і одночасно щільно втискаючи в підготовчий шар по всій ширині стрічки. Потрібно стежити, щоб при цьому під армуючою стрічкою не утворювалися бульбашки або складки.

Накривальний шар шпаклювальної маси можна наносити тільки після остаточного тужавлення підготовчого шару. Наносять його шпателем 20 .30 см завширшки. Цей шар заповнює нерівності, що залишилися після виконання попередніх операцій. Надлишки шпаклівки видаляються широким шпателем після її легкого затвердіння. Краї накривального шару мають забезпечувати плавне сполучення сусідніх ГКЛ. Плавність цього сполучення контролюють сталевою лінійкою: між лінійкою і площиною сполучення не повинно бути зазорів. Після того як шов затвердне, його обробляють шпателем, стежачи за тим, щоб не пошкодити картонну оболонку.

Стики між обрізаними кромками ГКЛ шпаклюють тричі на півтерком 50 см завширшки. При цьому завчасно оброблені поперечні шви доцільно обклеювати тонкими армуючими стрічками.

У разі використання шпаклівки “Фугефюллер” з армуючою стрічкою фаску з обрізаної кромки знімають під кутом 45° на третину товщини ГКЛ.

При нанесенні третього шару шпаклівки для вирівнювання нерівностей попередніх шарів може виникнути потреба у захопленні поверхонь сусідніх ГКЛ на 25 .30 см обабіч шва.

Останній шар шпаклівки не можна загладжувати теркою із повсті, оскільки фактура зашпакльованої ділянки обшивки істотно відрізнятиметься від решти картонного опорядження, що може зіпсувати остаточне оздоблення поверхні. Тому після висихання шпаклівки виявлені дефекти і нерівності усувають шліфувальним інструментом або теркою.

Таку саму технологію можна застосовувати й під час оброблення швів шпаклівкою “Джойнтфіллер супер” з використанням армуючої паперової стрічки. Спочатку наносять підготовчий шар з укладанням на нього паперової стрічки, потім – тонкий шар шпаклівки на паперову стрічку. Після тужавлення і висихання підготовчого і тонкого шарів шпаклівки наносять накривний вирівлювальний шар. Надлишки шпаклівки знімають широким штапелем.

У разі використання клейкої армуючої стрічки і шпаклівок “Фугенфюллер” і “Джойнтфіллер супер”, коли шпаклювання здійснюють у ручну ,підготовчий шар не наносять. Шпаклюють відразу після висихання стрічок, завдяки чому тривалість шпаклювальних робіт зменшується. Вадою клейких стрічок є те, що вони не пропускають шпаклівку в шви, залишаючи в них порожнини. Стикові сполучення ГКЛ зі скошеними напівкруглими кромками зашпакльовують шпаклівкою “Уніфлот”, що має підвищену клейку здатність і не потребує використання армуючих стрічок (рис. 20.4). це відносно нова технологія шпаклювання швів, яка дає змогу істотно зекономити час при обробленні швів ручним способом з високою якістю його виконання.

Повздовжні та інші стики (зі знятою фаскою під кутом 22,5° на 2/3 товщини ГКЛ) ГКЛ шпаклюють “Уніфлотом” двічі. “Уніфлот” тужавіє і висихає значно швидше, ніж шпаклівка “Фугенфюллер”, тому шпаклювальну масу треба заготовляти з розрахунку її використання за 20 хв. Шви заповнюють широким шпателем (20 см завширшки) з викруткою на рукоятці, втискаючи шпакльовану масу в “жолоб”, утворений кромками ГКЛ. Після нетривалого витримування (приблизно 30 хв) знімають надлишки шпаклівки в місцях потовщення шва. Незначні нерівності усувають за допомогою накривного вирівнювального шару шпаклівки “Уніфлот” або “Фініш паста”. У результаті отримують рівну, гладеньку поверхню сполучення сусідніх ГКЛ, тільки в окремих випадках за потреби шліфують незначні нерівності.

Затужавілий матеріал (після видалення надлишків у швах або той, що залишився після закінчення шпаклювання швів) надалі не зазнає перероблення або використання через небезпеку утворення тріщин у швах. Інструмент і посудини відразу після закінчення робіт ретельно вимиють водою, оскільки залишки гіпсових шпаклівок сприяють скороченню тривалості тужавлення шпаклюючих мас наступних замісів.

+

Для шпаклювання швів з будь-яким типом кромок використовують “Фугенфіт” (без використання армуючої стрічки). Гіпсовий розчин шпаклювальної маси наносять у стики шпателем 20 см завширшки. Стики ГКЛ обробляють двічі. Після висихання першого (підготовчого) шару (приблизно через 2 год.) знімають шпателем надлишки шпаклівки, що виступають, і ще раз наносять тонкий накривальний шар шпаклівки “Фугенфіт”. Після його висихання виявлені нерівності усувають за допомогою наждачного паперу. Після затужавлення відшліфованої поверхні її рекомендується загладити вогкою губкою. Навантажувати несівні елементи обшивки з ГКЛ після оброблення швів можна після повного затужавлення шпаклівки (приблизно через добу). Тривалість використання шпаклювальної маси “Фугенефіт” не повинна перевищувати 30 хв. Покриття можна наносити тільки після повного затужавлення шпаклівки. Після закінчення шпаклювальних робіт інструмент відразу ретельно вимивають чистою водою.

Домашнє завдання: вивчити та законспектувати. Підготовка до здачі Модуля. Повторюємо пройдений матеріал. 

 Група № 11. П'ятниця 2022 року.

Урок за розкладом № 6.

Предмет Технолдогія штукатурних робіт

Тема уроку: " Обробка швів  гіпсокартонних обшивок"

Обробка швів гіпсокартонних обшивок

Обшивки поверхонь перегородок і підвісних стель із ГКП "Кнауф" утворюють шви поміж суміжними елементами. При цьому шви в стиках ГКП можна залишати відкритими, тобто видимими для використання їхніх декоративних можливостей або ж заповнювати шпаклівками, в результаті чого вони стають прихованими з утворенням великих суцільних поверхонь огороджувальних конструкцій в приміщеннях будівель і споруд. Слід зазначити, що відкриті шви в стінах ГКП сприяють вирівнюванню напружень в обшивці огороджувальних конструкцій, не утворюючи будь-яких видимих деформацій при зміні тепло-воложистого режиму або при механічних навантаженнях.

Якісна обробка швів у гіпсокартонних обшивках залежить не тільки від професійного виконання відповідних робіт підготовленими фахівцями, а й від низки інших чинників:

• вологості приміщень, пов'язаної з погодними умовами (холодна дощова осінь або зима), виконання "мокрих" будівельних або технологічних процесів;

• коливання температури, що викликається виділенням тепла при улаштуванні підлог з асфальтобетону або при висушуванні приміщень нагрівальними приладами;

• руху повітря (протяги) під час провітрювання приміщень;

• силових дій, пов'язаних з деформаціями будівельних конструкцій (прогини перекриттів, осідання фундаментів).

Отже, саме тому всі роботи, пов'язані з улаштуванням і обробкою швів, слід виконувати на завершальних етапах будівництва споруди, коли в ній закінчено просушування оштукатурених поверхонь і наливних підлог, після остигання асфальтобетонних підлог і закінчення провітрювання приміщень та їх засклення. Шпаклювальні роботи слід виконувати при стабільній температурі повітря в приміщенні, не нижчій за + 10C.

Відкриті шви між ГКП, що потребують точної підгонки, особливо кромок, дотримання їхньої постійної ширини і ретельної підготовки основи (каркаса) гіпсокартонної обшивки, найчастіше передбачаються при улаштуванні підшивних і підвісних стель. У решті випадків, зазвичай, передбачаються закриті шви, які після їхнього шпаклювання стають невидимими. Важливою вимогою до таких швів є забезпечення їхньої належної міцності при сприйнятті виникаючих напружень від силових дій, і одночасно плавного стикування поверхонь суміжних ГКП. До улаштування або обробки швів необхідно перевірити надійність закріплення ГКП до каркасів, а також відсутність виступу головок шурупів і цвяхів над їхньою поверхнею.

Стикування ГКП зі скошеними (обтиснутими) кромками виконують зі щільним притиском суміжних плит. ГКП із заокругленими поздовжніми кромками розташовують із зазорами в місцях їхнього стикування. Для плит завтовшки 9,5 мм, які використовують при влаштуванні сухої штукатурки, зазор становить 3 мм, а для ГКП завтовшки 24 мм — 5 мм. Слід пам'ятати, що шви в стиках обрізних кромок треба розташовувати врозгін.

У процесі монтажу елементів обшивки нерідко виникає необхідність обрізки ГКП до потрібних розмірів. Унаслідок такого обрізання виникає пряма кромка. Перед встановленням ГКП та їхнім закріпленням до каркаса такі кромки слід обробити рубанком "Кнауф" для утворення фаски під кутами 22,5 або 45°, щоб при подальшому шпаклюванні поперечних швів виключити утворення у стиках уступів, оскільки в результаті зволоження картону з боку зрізаної ділянки може відбутися його набухання. Край обрізаного картону, що виступає з лицьового боку, обробляють наждачним папером до початку шпаклювання. Зі швів треба видалити пил.

+Перед шпаклюванням швів поверхні ГКП, на які може попадати вода або які потребують захисту від зволоження, заздалегідь вкривають гідроізоляцією "Кнауф-Флехендіхт".

Домашнє завдання: Вивчити та завконспектувати. Скласти таблицю інструментів для виконання даного виду робіт. Фотозвіт чекаю з виконаним домашнім завданням в приват.Повторення матеріалу та підготовка до здачі Модуля "Виконання опорядження стін сухою штукатуркою".

 

 Група № 11. п'ятниця 2022року.

Урок за ирозкладом № 3.

Предмет: Технологія штукатурних робіт.

Тема уроку : " Матеріали для кріплення гіпсокартонних листів до поверхонь"

Клей Knauf Perlfix рекомендується використовувати для монтажу гіпсокартонних листів, а також теплоізоляційних матеріалів: мінеральної вати, пінополістиролу до поверхні.

• Виготовляється з використанням гіпсових в'яжучих речовин та полімерних добавок.
• Випускається у вигляді сухої суміші.
• Застосовується на основах, що мають гігроскопічну поверхню.
• З його допомогою, без установки каркаса можна легко та швидко вирівняти або утеплити стіни та інші поверхні.
• Застосовується виключно для робіт всередині приміщень.

Сфера застосування

Клей Knauf Perlfix застосовується для монтажу різних видів гіпсокартонних листів (звичайних, вологостійких, вогнетривких), а також мінеральної вати та пінополістиролу, пазогребневих плит. Кріпити їх можна до наступних видів поверхонь: цегла, бетон, в тому числі пористий, оштукатурені стіни та ін.

Спосіб застосування

Наноситься на підготовлену поверхню, яка обов'язково очищається від різних забруднень, а при необхідності вирівнюється або ремонтується: усуваються тріщини, зміцнюються слабкі місця та обробляється грунтовками. Приступати до монтажу за допомогою клею Knauf Perlfix можна тільки після повного висихання шару грунтовки, підібрати та купити яку в залежності від типу поверхні можна в нашому інтернет-магазині. Клей випускається у вигляді сухої суміші, яку перед початком робіт слід приготувати з розрахунку 16 л води на мішок 30 кг.

Рекомендується замішувати таку кількість клею, яку буде використано протягом півгодини, тобто протягом відкритого періоду. Клей наноситься вздовж листа по периметру з невеликим інтервалом. Далі плиту або лист потрібно притиснути до основи та вирівняти в одній площині із заздалегіть визначеним рівнем. При необхідності потрібне коригування можна робити протягом 10 хвилин. При роботі з мінеральною ватою рекомендується затерти поверхню плити шаром розчину за дотомогою кельми та півтерка.

Властивості

Застосування клею Knauf Perlfix при виконанні робіт з гіпсокартоном або утеплювачами дозволяє значно скоротити час монтажу. У цьому випадку немає необхідності в установці каркаса. Додатково заощаджується площа приміщення. Крім того, монтажний клей має й інші важливі характеристики та властивості:

• підвищує адгезію поверхні;
• відрізняється пластичністю;
• невеликою витратою, що становить 
• 
  

  Види кріплення ГКЛ до елементів каркаса

  Розрізняють два види кріплення ГКП до каркасів: жорстке і нежорстке.

  Жорстке кріплення передбачає нерухому (без можливості будь-яких переміщень) фіксацію ГКП до елементів каркаса. При цьому жорсткі кріплення, в свою чергу, поділяють на рознімні (рис.1.) та нерознімні.

  Рис. 1. Рознімне кріплення ГКП до каркаса:

  1 - металева втулка; 2, 4 - кріплення шурупами; 3 - елемент каркаса

  Зазвичай жорсткі нерознімні кріплення ГКП до каркасів здійснюють шурупами або цвяхами. Жорсткі рознімні з'єднання ГКП з елементами каркаса виконують за допомогою шурупів з круглою головкою, які не затираються шпаклівкою, а приховують декоративними ковпачками.

  Нежорсткі кріплення ГКП дають можливість переміщувати відносно каркаса, оскільки вони прикріплюються спеціальними затискачами (рис. 2). Нежорсткі кріплення забезпечують рознімність поміж елементами каркаса й обшивки і тому можуть бути замінюваними. Надійне кріплення ГКП і якісне шпарування швів між ними можна виконати, якщо буде забезпечено достатню ширину поверхні обпирання та її рівність. Ширина обпирання елементів обшивки визначається мінімально допустимою відстанню від кромки ГКП до місця кріплення, яке, в свою чергу, залежить від виду кромки обшивки - облицьованої картоном або відрізної.

  Рис. 2. Кріплення ГКП до каркаса притискувальними профілями

  При точковому кріпленні шурупами або цвяхами мінімальну відстань від шурупа (цвяха) до краю обшивки з картонною кромкою слід брати 10 мм, а обрізною - 15 мм. Відстань від шурупа або цвяха до краю тримального елемента каркаса має бути 9-10 мм. Отже, ширина обпирання ГКП на елемент каркаса має бути не менш ніж 24 мм (рис.3), а при кріпленні ГКП до каркаса металевими притискними профілями (спеціальними затискачами) - не менш як 10 мм, при ширині притискного елемента - не менш як 6 мм. Напрямок кріплення ГКП до каркаса впливає на міцність і деформівність перегородки.

  Рис. 3. Мінімальна ширина обпирання обшивки на елемент каркаса: а ? 24 мм; b = 15 мм; с = 10 мм

  Кріплення ГКП до каркаса може здійснюватися перпендикулярно - більшою стороною до його стояків, - такий спосіб кріплення називається поперечним; у разі, коли ГКП більшою стороною розміщується паралельно до його стояків, то має місце поздовжній спосіб кріплення ГКП до каркаса (рис. 4).

  Рис. 4. Поперечне (а) і поздовжнє (б) кріплення ГКП до каркаса: 1 - картонна кромка ГКП; 2 - обрізна кромка ГКП; 3 - напрямок вигину ГКП; 4 - напрямок картонної оболонки ГКП

  Поперечний спосіб кріплення ГКП до тримальних елементів забезпечує сприятливіші умови роботи ГКП разом з каркасом, ніж поздовжній, оскільки в картоні облицювання ГКП виникають напруження, перпендикулярні до напрямку розташування його волокон. Це збільшує міцність кріплення, надійність облицювання і сприяє кращій роботі стикових з'єднань між ГКП та підвищенню їхньої рівності, а також збільшенню максимально допустимого прольоту між опорами (тримальними профілями) ГКП і, отже, зменшенню потрібної кількості елементів каркаса і кріплення, зменшенню прогину обшивки при влаштуванні підвісних стель, а також трудовитрат під час монтажу перегородок і стель. Проте слід брати до уваги, що, незважаючи на гірші умови роботи картонної оболонки ГКП при поздовжньому кріпленні їх до каркасів перегородок, полегшується шпарування швів, а це, в свою чергу, сприяє підвищенню їхньої якості.

  2.2 Кріплення гіпсокартону до елементів каркаса перегородок або обличкувань огороджувальних конструкцій

  Одношарові обшивки. Правильне кріплення ГКП до каркаса полягає в тому, що спочатку слід закріпити шурупами ГКП до першої половини полиці стояка тримального профілю перегородки, а потім наступний ГКП до другої половини тримального профілю. Точки кріплення в стиках ГКП слід розміщувати врозгін (зсувати одна відносно одної на 1-2 см). У результаті досягається підвищення жорсткості тримального профілю за рахунок закріплення попереднього ГКП першим рядом шурупів (рис.5).

  Рис. 5. Схема розташування кріпильних шурупів

  У всіх випадках кріплення гіпсокартону до елементів каркаса перегородок або обличкувань огороджувальних конструкцій необхідно уникати кріплення ГКП із зайвим заглибленням шурупів або цвяхів, оскільки надмірне стикування гіпсокартонної плити може призвести до місцевого здимання його поверхні, появи нерівностей у вигляді уступів у швах між сусідніми плитами.

  Кріплення ГКП шурупами виконують за допомогою шуруповерта. Він являє собою електричний інструмент з хрестоподібним магнітним наконечником, що обертається, завдяки якому самонарізні шурупи утримуються в робочому положенні. Наконечник має спеціальне регулювання, яке дає змогу вгвинчувати шурупи на задану глибину. Шурупи слід установлювати перпендикулярно до площини обшивки і занурювати в матеріал настільки, щоб головка не прорізала картонну оболонку ГКП, а утворені шурупами лунки можна було б надалі зашпакльовувати. Якщо шуруп або цвях під час вгвинчування або забивання деформується, його необхідно витягти та замінити новим, але встановлювати новий шуруп або цвях слід в іншому місці, на відстані не менше 50 мм від попереднього.

  Для кріплення ГКП до елементів каркасів комплектних систем "Кнауф" переважно використовують високотехнологічні самонарізні шурупи (шурупи-саморізи), виготовлені з нелегованої загартованої вуглецевої сталі з антикорозійним покриттям. Випускають різні види шурупів (рис. 6).

  Рис.6. Різновиди самонарізних шурупів:

  а - з потайною головкою у формі розтрубу з вістрям гвинтоподібної форми; б - те саме, але з вістрям у формі спірального свердла; в - те саме, але з вістрям у формі різця; г - з потайною головкою конічної форми, але з вістрям у формі цвяха

  Галузь використання шурупів-саморізів визначається властивостями матеріалів-елементів, що закріплюються один з одним, а саме:

  · шурупи-саморізи з потайною головкою у формі розтрубу (рис. 6, а, б), діаметром 8 мм слід використовувати для кріплення до металевих профілів з товщиною стінки до 0,75 мм, а також до дерев'яних каркасів;

  · шурупи-саморізи з потайною головкою конічної форми діаметром 6,5 мм із вістрям у формі цвяха використовують для кріплення ГКП (перфорованих або шліцьованих) до дерев'яних каркасів (рис. 6, г);

  · металеві профілі завтовшки до 0,88 мм і дерев'яний каркас слід скріпляти шурупами з потайною головкою у формі різця (рис. 6, в);

  · елементи металевого каркаса скріплюються шурупами з потайною головкою в формі розтрубу або трапеції (тип LN) і вістрям у формі спірального свердла (табл. 3), причому товщина елементів, що скріплюються, може досягти 2,25 мм;

  · елементи дерев'яного каркаса слід скріпляти шурупами з потайною головкою конічної форми з вістрям у формі цвяха (рис. 6, г).

  Таблиця 3

  Шурупи-саморізи для кріплення металевих елементів каркаса

  Для з'єднання металевих елементів між собою	Тип шурупа "Кнауф" для профілю завтовшки, мм	Зображення шурупа "Кнауф"
  	до 0,7	0,7-2,2	Тип LN	Тип LВ
  	LN 3,5 Ч 9	LВ 3,5 Ч 9,5
  	LN 3,5 Ч 11 LN3,5 Ч 16	LВ 3,5 Ч 16

  Кріпильні шурупи "Кнауф" мають кадмієве покриття. Їх також намагнічують з метою легкого центрування в головці шуруповерта. Вони використовуються для кріплення всіх типів ГКП до металевих і дерев'яних каркасів та поділяються на два типи ТN і ТВ (табл.4).

  Таблиця 4

  Кріпильні шурупи-саморізи та їх використання

  Максимальні відстані між шурупами при кріпленні ГКП при одношаровій обшивці становить 250 мм, для цвяхів - 200 мм.

  Перед угвинчуванням шурупів слід відрегулювати шуруповерт так, щоб потайна головка шурупа під час його вгвинчування не псувала картонну оболонку ГКП. Окрім того, головка шурупа не повинна виступати над поверхнею картону.

  Угвинчування шурупа необхідно виконувати точно перпендикулярно до площини ГКП. Інакше може бути пошкодження шурупа та ГКП.

  Спеціальна різьба шурупів потребує певної швидкості вгвинчування, яка відповідала б кроку різьби. У разі правильного вибору цієї швидкості (швидкості подачі) шуруп не руйнуватиме гіпсове осердя, а його головка не пошкодить картонну оболонку ГКП. Інакше навколо шурупа може утворитися картонна бахрома.

  У разі цвяхового кріплення гіпсокартону до дерев'яного каркаса слід звертати увагу на забезпечення його належної жорсткості, щоб він не пружинив під час забивання цвяхів. Оцинковані цвяхи слід забивати молотком з опуклим бойком точно вертикально щодо поверхні обшивки і площини головки цвяха. При цьому не можна допускати руйнування або деформацію картонної оболонки та гіпсового осердя ГКП від ударів молотка, оскільки це може призвести до незадовільного кріплення ГКП до каркаса. Найкращих результатів можна досягти при подвійній системі забивання цвяхів, коли в кожну кріпильну точку забивають по два цвяхи: перший скріплює ГКП з каркасом, а другий, який забивають впритул до першого, забезпечує щільне припасування сегментів, що скріплюються. Наприкінці операції остаточно забивають перший цвях. Довжину цвяхів залежно від товщини й типу ГКП слід брати згідно з табл.5. Для кріплення ГКП до дерев'яних каркасів перегородок слід використовувати гладенькі цвяхи, які забиватимуться у деревину не менш ніж на 12 діаметрів. Рифлені цвяхи доцільно використовувати при влаштуванні підвісних стель.

  Таблиця 5

  Довжина цвяхів для кріплення ГКП

  ГКП можна закріплювати до дерев'яного каркаса оцинкованими металевими скобами. Їх забивають перпендикулярно до напрямку волокон картонної оболонки спеціальними інструментами. Довжина заглиблення скоби в деревину має бути не менш ніж 15 діаметрів дроту, з якого вироблено скоби.

  Двошарові обшивки. Для підвищення жорсткості конструкцій перегородок, поліпшення їхніх вогнезахисних і звукоізоляційних якостей використовують двошарові обшивки каркасів з ГКП або ГВЛ. Кожний шар закріплюють окремо. Другий (зовнішній) шар ГКП має бути встановлений урозгін з першим (з відносним зміщенням швів), причому відстань між швами першого і другого шарів обшивки має бути не менше 400 мм.

• Домашнє завдання : вивчити та законспектквати .Фотозвіт скинути в приват.

  
  

 Група № 11. четвер 14 квітня 2022 року.

Урок за розкладом №1.

Предмет: Технологія штукатурних робіт.

Тема уроку : "Бекзпека праці та охорана праці при виконанні кріплення сухої штукатурки"

 Техніка безпеки

Улаштування конструкцій з використанням ГКП необхідно виконувати згідно з чинними будівельними нормами і правилами .

До влаштування конструкцій з використанням ГВП допускаються особи, які отримали інструктаж з техніки безпеки, виробничої санітарії,оволодіти різними способами виконання робіт мають свідоцтво на право виконання робіт.

Робітники повинні бути забезпечені спецодягом і засобами індивідуального захисту.

Роботи з влаштування конструкцій із застосуванням ГКП виконуються спеціалізованими бригадами, які мають досвід монтажу, спеціальний інструмент і навички користування ним .

Інструменти, пристрої, інвентар, обладнання для монтажу конструкцій мають відповідати умовам безпеки виконання робіт.

При роботі на висоті більше 1 м використовують будівельні ліса і обов'язково з огородженням.

При освітленні місця роботи користуються переносними світильниками з лампочкою у захисній сітці та електричний провід укладений в гумовий шланг.

Світильники розраховані на напругу не більше 42В а при роботі в сирих приміщеннях не більше 12В. При роботі з ручними машинами допускаються особи які пройшли інструктаж з техніки безпеки та яким виповнилось 18 років.

Підключати електроінструмент, світильники до мережі шляхом з'єднання проводів заборонено, тільки за допомогою штепсельної вилки і пів-муфти.

Електроінструменти мають бути відключені від мережі в таких випадках: при зміні робочого інструменту,регулюванні, при перенесенні з одного місця на інше, при перервах у роботі,після закінчення роботи.

Щоб уникнути нещасних випадків потрібно дотримуватись таких правил: Залишати електроінструмент підключений до мережі без нагляду; Працювати з приставних дробин чи сходів(розсувних); Не перевищувати допустимий час роботи; Знімати з машин засоби захисту; Працювати на вулиці під час дощу,снігу.

Вимоги до електроінструменту після закінчення роботи: відключити інструмент від мережі; очистити його від пилу,масла; протерти сухою ганчіркою шнури; прибрати робоче місце; недоліки інструменту(якщо такі є) розказати майстру.

Працювати дозволяється тільки справним інструментом.

Забороняється: натягувати і перегинати дріт електроінструмента . Працювати з електроінструментом дозволяється в діелектричних рукавичках або стоячи на гумовому килиму.

 Охорона праці

З метою створення нормальних умов праці регламентується тривалість робочого дня,необхідних під час роботи перерв, щорічних оплачуванних відпусток робітників і службовців тощо. Тривалість робочого дня Монтажника гіпсокартонних систем становить 8 годин при п'ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями. За власною ініціативою монтажник ГКС може працювати більше від встановленого законом робочого дня.

Робочий день підлітків віком від 16 до 18 років не повинен перевищувати 7 годин. Заборонено використовувати працю підлітків на шкідливих,важких і небезпечних роботах. Підлітки допускаються на постійні роботи, пов'язані з перенесенням і пересуванням вантажів лише тоді, коли ці операції є складовими основної роботи за фахом і не перевищують 1/3 робочого часу. При цьому маса вантажу для підлітків жіночої статі становить не більше 10, а чоловічої - 16.5 кг. Не допускаються для виконання шкідливих і важких робіт жінки, що працюють. Їм дозволяється вантажити або розвантажувати лише штучні або сипучі матеріали, а також періодично переносити по рівній поверхні вантаж не більше 15 кг. При підійманні жінкою вантажу на висоту більше 1,5 м або переміщення його протягом робочого дня маса вантажу не повинна перевищувати 10 кг. Вагітним жінкам і жінкам що мають дітей до 1,5 року, забороняється працювати у додатковий(після роботи) і нічний час, а також у вихідні і святкові дні.

Особливе значення для здоров'я робітника має правильний відпочинок. Тому відпочинок під час робочого дня, робочого тижня, а також тривалість щорічних відпусток регламентується законодавством. Під час робочого дня, але не пізніше ніж через 4 години після його початку, працівникам надається обідня перерва, яка має тривати не менше 30 хвилин. Взимку при температурі нижче -20єС через кожну годину роботи робітникам надається додаткова десятихвилинна перерва. При температурі від -25єС до -30єС, крім надання додаткових перерв, робочий день скорочується на 1 годину, при температурі нижче-30єС, працювати забороняється.

Відпустки надають лише тим працівникам, які пропрацювали в данній організації не менше 11 місяців. Тривалість відпустки працівника 24 робочі дні. Підлітки відпочивають лише в літній період року протягом місяця.

Домашнє завдання я: вивчити та законспектквати . Виконати схему контролю з техніки безпеки на робочому місці монтажника ГКЛ. Фотозвіт скинути в приват.

Група № 11.  Субота 09 квітня 2022 року.

Урок за ирозкладом № 1.

Предмет: Технологія штукатурних робіт.

 ТЕМА УРОКУ "ВИМОГИ ДО ПОВЕРХОНЬ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОБЛИЦЮВАННЮ ЛИСТАМИ СУХОЇ ШТУКАТУРКИ ( ГКЛ)

 Вимоги до поверхонь, що підлягають облицюванню Опорядження несівних стін і перегородок листами гіпсокартону, які кріпляться до основи за допомогою розчину на гіпсовому в’яжучому, а також з використанням маячних стрічок з гіпсокартону, називають сухою штукатуркою. Міцність з’єднання листів гіпсокартону (ГКЛ) із матеріалом основи (поверхнею, що опоряджується) залежить, з одного боку, від якості підготовки основи, а з другого — від клейкої здатності розчину на гіпсовій основі. Поверхня стін може бути обштукатурена або забруднена після розпалублення, пофарбована, покрита гідроізоляцією. Різна фактура і пористість цих матеріалів істотно впливають на зчеплення монтажного клею із основою. Пористість матеріалу основи визначає його всмоктувальну здатність. Якщо воду, що використовували для виготовлення монтажного клею, швидко поглине основа, то клейка здатність і міцність клею після його тужавлення будуть недостатніми. А коли ні, то хоча клей і не втратить своїх клейких і міцнісних показників, проте для їх реалізації може знадобитися тривалий час, що стане на заваді будівництву. Широке використання сухої штукатурки в багатьох країнах світу і накопичений досвід її влаштування дають змогу сформулювати низку вимог щодо її основи: ► основа мас бути міцною, сухою, невивітреною, захищеною від атмосферних впливів (різкого перепаду температур і вологості повітря, атмосферних опадів); ► поверхня повинна бути чистою (очищеною від олії, фарби, пилу, будівельних розчинів, плісняви, моху, паперу тощо); ► основи з високою всмоктувальною здатністю мають бути попередньо зволожені або з метою зменшення втрат води і зниження їхніх будівельних властивостей оброблені монтажним клеєм. 

Домашнє завдання : Законспектувати, вивчити,фотозвіт троботи скинути в приват.

  Група № 11.  П'ятниця 08квітня 2022 року.

Урок за ирозкладом № 6.

Предмет: Технологія штукатурних робіт.

Тема уроку : "Організація робочого місця при виконанні робіт при облицюванні поверхонь гіпсокартонними листами"

 Для досягнення високої продуктивності праці, належних умов для її забезпечення, виробничої санітарії перед початком робіт потрібно:

 ► перевірити фактичну висоту поверхів, щоб замовити ГКЛ відповідної довжини;

 ► аби уникнути просочування зовнішнього повітря крізь матеріал кладки стін, що підлягають облицюванню, всі незаповнені ділянки швів або інші виявлені дефекти усувають, заповнюючи їх цементним розчином

 ► залишки розчину усувають із поверхні кладки, всі монтажні та інші тимчасові отвори належним чином обробляють і зачиняють, установлюють віконні блоки, фарбують їх, склять та зашпаровують зазори мінеральною ватою або іншим відповідним матеріалом; 

► до початку опорядження стін сухою штукатуркою в усіх приміщеннях, де воно здійснюватиметься, закінчують роботи, пов’язані з виконанням мокрих технологічних процесів (обштукатурюють поверхні, улаштовують наливні підлоги); 

► віконні коробки повинні мати по периметру пази або шпунти (чверті), призначені для заведення в них кромок ГКЛ віконних укосів; 

► роботи з монтажу інженерних комунікацій, що прокладають під обшивкою, закінчують до улаштування сухої штукатурки: розподільні коробки, коробки для штепсельних розеток і вимикачів тимчасово з’єднують з кінцями електропроводки з тим, щоб при наклеюванні ГКЛ можна було б безпомилково і легко закріпити їх за допомогою розчинів у попередньо вирізаних отворах; 

► ніші для розміщення опалювальних приладів попередньо утеплюють; 

► перед початком робіт приміщення попередньо очищують від будівельного сміття та зайвих предметів, підлоги підмітають та вимивають;

 ► виконуючи роботи з приклеювання ГКЛ і шпаклювання стиків між ними, забезпечують умови для провітрювання приміщень, де ведуть ці роботи. 

Продуктивність праці робітника залежить від правильної організації робочого місця. Робочим місцем називають частину виробничої площі, призначену для виконання певного обсягу дій одним або кількома працівниками.

Робочі місця можуть бути стаціонарними і пересувними. На будівництві при виконанні опоряджувальних робіт майже нема опоряджувальних робочих місць, адже робітник разом із пристроями під час виконання роботи пересувається з однієї ділянки приміщення т іншу.

На робочому місці опоряджувальника має бути обладнання, матеріали і знаряддя праці, потрібне для виконання опорядження. їх розмішують так, щоб під час роботи не доводилось робити зайвих рухів. Ручний інструмент, який беруть правою рукою має лежати справ а той, що беруть лівою рукою -зліва. Якщо для роботи потрібен столик то його встановлюю так, щоб з цього місця можна було виконати якнайбільший обсяг роботи.

Велике значення для організації робіт має своєчасна підготовка матеріалів і поточне забезпечення ними опоряджувальників. Тому в розкроєному ленолеумі приготовляють розчин і мастику підготовлені матеріали в процесі роботи ритмічно подають на місце роботи. Під час виконання роботи обов'язково дотримуватися правил техніки безпеки і виробничої санітарії. Робоче місце опоряджувальників обладнується засобами зв'язку, а також пристроями, які забезпечують нормальні гігієнічні умови (освітлення, протяги тощо...)

У місцях з'єднання шпаклівки повинна бути укладена без розривів по всьому контору з'єднана на всю глибину швів.

Обшивки ГКП не повинні бути клейкими: при легкому простукуванні дерев'яним молотком по зашпакльовуванням між плитами не повинні з'являтися тріщини

Домашнє завдання я: вивчити та законспектквати . Виконати креслення організації робочого місця монтажника ГКЛ.Фотозвіт скинути в приват.

 ГРУПА № 11 П'ятниця  08квітня 2022 року.

Урок за розкладом № 3

Предмет : Технологія штукатурних робіт

Тема уроку: " Прибивання листів сухої штукатурки до дерев'яних поверхонь"   

.

Способи кріплення гіпсокартону до дерев'яного каркасу стелі

Листи гіпсокартону, звичайно, можна кріпити і не на бетонні (фундаментні) стелі. Хороший результат вийде при кріпленні плит (листів) на дерев'яні конструкції. Однак у такій роботі є нюанси.Не можна забувати, що при кріпленні гіпсокартонних плит (листів) до стелі з дерева, використання клею і мастики неприпустимо. Це обов'язково призведе в подальшому до появи тріщин. Можна на мастику «садити» гіпсокартонні листи тільки на пінобетонне (бетонне) підстава!

Тріщини в листах гіпсокартону на стеліОднак і інші методи кріплення безпосередньо до стелі здатні спричинити за собою появу тріщин і навіть руйнування конструкції. На фото №1 добре видно тріщини на стиках листів.Є кілька способів облаштувати стелю з гіпсокартонних плит:

• безпосередньо на дерев'яну основу;
• на дерев'яні рейки;
• на металевий каркас.

Всі методи мають плюси і, звичайно, недоліки. Розглянемо їх докладніше.

Облаштування стелі з гіпсокртон безпосередньо на дерев'яній основі

До переваг методу кріплення без каркаса потрібно віднести:

• скорочення часу обробки;
• низькі витрати (відсутність додаткових конструкцій);
• максимальне збереження висоти кімнат;
• використання мінімальної кількості інструменту (ніж для різання гіпсокартонних листів, сходи, шуруповерт).

Значно суттєвіше список недоліків:

• дуже високі вимоги до поверхні вихідного підстави;
• СНИП наказують для оздоблювальних робіт з гіпсокартону на дерев'яній стелі використання дощок з твердих порід дерева;
• відсутність температурних коливань;
• підтримання постійного і невисокого рівня вологості.

Незважаючи на рівну кількість пунктів достоїнств і недоліків даного виду обробки, плюси менш істотні, ніж недоліки.
Потрібно знати, що оздоблювальні листи кріпляться до дерев'яної основи саморізами.Більш надійне кріплення гіпсокартону до стелі з дерева забезпечується використанням каркаса, який може бути

 дерев'яним або металевим.

Кріплення до дерев'яного каркасу (на дерев'яні рейки)

Для монтажу гіпсокартону до стелі в якості підстави можна використовувати дерев'яний каркас. Застосування додаткової конструкції дозволяє нівелювати підвищені вимоги до стану дерев'яної поверхні підстави.У даного методу свої переваги:

• міцність;
• екологічна чистота;
• можливість укласти утеплювач.

Але нічого не буває ідеальним. Є й у цього способу кріплення гіпсокартону мінуси:

• м'які породи дерева погано переносять високу вологість і перепади температур;
• необхідний додатковий інструмент (перфоратор, ножівка, будівельний рівень, молоток,);
• додаткові матеріали (рейки – 50 х 75 або 50 х 100 ) Для створення нової конструкції); виникає необхідність використовувати
• попередня сушка брусків (рейок) через можливість деформування;
• збільшення часу обробки через виготовлення конструкції.
• необхідність залучення помічника, так як виконати процедуру поодинці досить проблематично;

Обробка дерев'яної конструкції антисептиком збільшить термін служби деревини і опірність шашіль. Посилити каркас можна додатковими перпендикулярними брусками.Даний каркас і спосіб обробки добре підійде для мансарди. Звичайно, при облаштуванні таких приміщень бажано мати:

• деревину з підвищеною стійкістю до вологи або просочену гидрофобной субстанцією;
• вогнетривкі гіпсокартонні плити зі стекловолоконной добавкою або сіткою з аналогічного матеріалу; такий гіпсокартон мають червоне маркування. Особливою стійкістю відрізняються гіпсокартонні плити, що поєднують вогнетривкі і водовідштовхувальні характеристики;
• мінеральну вату або інший більш сучасний матеріал для утеплення.

Зараз дерево здає свої позиції металу. Все частіше для заснування гіпсокартону використовується каркас з металевого профілю.

Кріплення оздоблювальних листів гіпсокартону на металевий каркас

За допомогою металевого каркаса є можливість максимально надійно облагородити гіпсокартоном дерев'яний і бетонну стелю.

• висока міцність і надійність конструкції. Краще використовувати оцинкований профіль, який майже не піддається корозії;
• можливість утеплення за рахунок простору між металевою конструкцією і підставою стелі;
• стійкість до вологи;
• легкість монтажу;
• можливість створювати складні фігури і багаторівневі стелі;

Металева конструкція для кріплення гіпсокартону до стеліі

Однак кріплення оздоблювальних листів на профіль з оцинкованої сталі не позбавлене мінусів. Звичайно, перш за все, це додаткові витрати. Метал не дешевий, тому даний спосіб зробити надійний і красивий стелю найбільш дорогий. Однак створити без профілю з оцинкованої сталі настільки надійну конструкцію стелі навряд чи вдасться.Незважаючи ні на що, створення каркаса з металу для кріплення гіпсокартону є найбільш популярним методом обробки. Цей спосіб має всі переваги вищеописаних методів і дає можливість усунути їх недоліки.

Домашє завдання: опрацювати та вивчити матеріал, виконати опорний конспект, Фотозвіт чекаю в приват.